16. Зовнішня торгівля як історично перша форма міжнародного бізнесу, її суб’єкти та складові елементи

Зовнішня торгівля є історично першою і найважливішою формою економічних зв'язків між народами і країнами, яка відображає зв'язок між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність. Міжнародна торгівля включає експорт і імпорт товарів, співвідношення між якими називають торговельним балансом.

Можна виокремити такі етапи розвитку міжнародної торгівлі:

1.етап — початковий (з XVIII ст. до першої половини XIX ст.)

2.— друга половина XIX ст. — початок Першої світової війни (1914 р.)

3.  — період між двома світовими війнами деякі фахівці називають «мертвим», або «чорним» періодом у розвитку міжнародної торгівлі.

4.  — повоєнний (50—60-ті роки)

5.  — сучасний (з початку 70-х років)

Сучасний етап розвитку міжнародної торгівлі характеризується такими чинниками міжнародного середовища, як посилення міжнародної конкуренції, зміцнення існуючих і поява нових інтеграційних угруповань, індустріалізація більшості країн, що розвиваються, проблема заборгованості як цих країн, так і постсоціалістичних (перехідних) економік, розпад світової соціалістичної системи господарства.

*** Суб'єктами міжнародних економічних відносин є учасники відносин, які можуть активно та відносно незалежно діяти для здійснення власних економічних інтересів. До них належать фізичні, юридичні особи, держава, міжнародні організації та деякі специфічні суб'єкти.

Під фізичними особами, які є суб'єктами міжнародних економічних відносин, розуміють окремих правоспроможних та дієспроможних індивідів, котрі виступають від свого імені (тобто не є представниками ніяких фірм чи організацій), ціллю яких є задоволення індивідуальних інтересів (наймані працівники, туристи, комерсанти-індивідуали).

Під юридичними особами, які є суб'єктами міжнародних економічних відносин, слід розуміти організації, фірми,корпорації, які існують постійно, мають власне майно, мають право купувати, володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами власності, право бути позивачем та відповідачем у суді, є носіями самостійної майнової відповідальності і займаються зовнішньоекономічною діяльністю (акціонерні, командитні товариства, товариства з обмеженою та необмеженою відповідальністю, одноосібні підприємства).

Держава є головним суб'єктом системи світового господарства, саме тому має безпосередній вплив на функціонування цієї системи. Головна роль держави — створення поля для діяльності інших суб'єктів різних рівнів через укладання угод та договорів про двостороннє чи багатостороннє співробітництво. До специфічних суб'єктів міжнародних економічних відносин належать багатонаціональні корпорації, міжнародні спільні підприємства та ін.

На сучасному етапі головними суб'єктами міжнародних економічних відносин є національні господарства, регіональні інтеграційні угруповання країн, транснаціональні корпорації, міжнародні організації.

До складу основних інфраструктурних елементів світової торгівлі належать:

• матеріально-технічна база (склади, бази, що обладнані необхідним устаткуванням);

• спеціалізовані підрозділи, що забезпечують допродажне та післяпродажне технічне обслуговування;

• організації, що забезпечують проведення розрахункових операцій;

• транспортна мережа світу;

• інформаційне забезпечення зовнішньоторговельних зв'язків тощо.

Зовнішню і міжнародну торгівлю характеризують три важливі параметри: загальний обсяг (товарообіг), товарна структура і географічна структура.

Зовнішня торгівля (ЗТ)- це вид зовнішньоекономічної діяльності, функціональна форма міжнародного бізнесу, система економічних відносин суб'єктів підприємницької діяльності з приводу купівлі- продажу товарів, послуг, капіталу та робочої сили.

ЗТ на сучасному етапі перетворилась у важливу сферу економіку будь-якої крани, зростає її вплив на світовий економічний розвиток.

Підвищення ролі зовнішньої торгівлі в економіці кожної країни проходять при нестійких міжнародних торговельних зв’язках. Внаслідок цього в структурі товарообігу та в напрямках зовнішньоторговельних потоків постійно відбуваються зміни.

Структура ЗТ за формами ЗТ:

Традиційна торгівля– це торгівля між суб”єктами за традиційними правилами: гроші – товар.

Торгівля продукцією у рамках кооперації– це спосіб реалізації продукції між суб”єктами міжнародної виробничої кооперації, яка здійснюється, як правило, за трансфертними цінами у пільговому режимі.

Зустрічна торгівля– це сукупністьміжнародних торговельних угод, при укладанні яких закупівля продукції супроводжується зворотнім постачанням товарів, з метою досягнення балансу експортноімпортних операцій:

а) бартер– це оцінені і збалансовані товарообмінні операції за єдиним договором-контрактом без грошового еквівалента.

б) зустрічна закупівля.

в) компенсаційні угоди– це довгострокові угоди(10-20 років), при яких покупець оплачує вартість товарів постачанням інших товарів або наданням послуг, а при необхідності різницю доплачує грошима.

г) кліринг – це система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери та послуги, яка базується на зарахуванні взаємних вимог і зобов”язань.

д) угода “світч”– передача зобов”язань, угоди з багаторазовим перепродажем товарів.

е) угода “оффсет”– це поєднання обміну товарів та послуг з вкладанням капіталу, який використовується головним чином для підтримки реалізації товарів на світовому ринку: для реклами, для поеращення упаковки.

Біржова торгівля– це оптова торгівля масовими товарами, що мають стійкі та чіткі якісні параметри, при посередництві бірж. Коньюнктура біржової торгівлі та ситуація на фондовій біржі є одним з найважливіших і достатньо достовірних показників динаміки світових товарних та валютних ринків.

ЗТ характеризують:


1. експорт;


2. імпорт;


3. торговельний баланс;


4. загальний обсяг зовнішньої торгівлі (зовнішньоторговельний оборот); 


5. загальний обсяг міжнародної торгівлі (світовий товарообіг);
6) товарна структура;


7) географічна структура.

По критерію суб'єктів, що здійснюють зовнішньоторговельні операції можна виділити:

1. Зовнішня торгівля держави - це сукупність експортно-імпортних операцій окремої країни.

2. Зовнішня торгівля окремих суб'єктів ЗЕД - це сукупність експортно-імпортних операцій, що здійснюється кожною з них окремо.