Первісне нагромадження капіталу як вихідний пункт становлення ринкового господарства в Західній Європі (кінець XV- початок XVIII ст.)
Одним із важливих наслідків великих географічних відкритів є небувалий досі приплив до Європи золота й срібла, який спричинив падіння вартості монети і одночасне зростання цін на предмети споживання. За короткий час кількість грошей зросла більш ніж у десять разів, що сприяло розвиткові комерційного капіталу.
Складні операції європейського купецтва, розширення торгових оборотів і безперервність торговельних угод покликали до життя нові установи - біржі, де купці або їхні прикажчики могли щоденно зустрічатися й укладати комерційні та грошові угоди. Найбільш відомі біржі виросли в Ліоні і Антверпені.
Грошові операції тієї епохи були пройняті духом сміливої заповзятливості і ризикованих рішень. В середовищі нового класу — буржуазії — утворюється своя аристократія, яка формується шляхом нагромадження великих готівкових капіталів у найбільш спритних ділків, здебільшого в результаті різних кредитних операцій.
Розклад західноєвропейського феодалізму був пов'язаний з такими процесами, як наближення спеціалізації ремесла до рівня мануфактурного поділу праці; посилення майнової і соціальної диференціації; формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення. У сільському господарстві позиції феодалізму були міцні, а тому процес розкладу його йшов повільніше.
Історія генези індустріального суспільства пов'язана з розвитком мануфактурного виробництва, тому період XVI-XVIII ст. у розвитку світового господарства був мануфактурним. Мануфактура - підприємство, що базується на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, яка історично передувала великій машинній індустрії. Існують дві форми мануфактур — розсіяна, що розвивалася в основному в XVI - першій половині XVIII ст., і централізована, що , утвердилася з другої половини XVIII ст. Мануфактури виникали в галузях, де рівень спеціалізації і технічного розвитку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в XVI і ст. були в суконному виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні. Утворення мануфактур йшло двома шляхами: 1) торговий капітал проникав у виробництво; 2) виробник ставав і підприємцем, і купцем. Одночасно в промисловості зберігалися ремесла і дрібне товарне виробництво.
У мануфактурний період торговий капітал переважав над промисловим. Головними сферами залучення капіталу в Англії і Голландії була зовнішня торгівля і морські перевезення.
Історія протоіндустріального суспільства - це історія перемоги промислового капіталу над торговим.
Відбувалися зрушення в сфері обігу і розподілу. Просте товарне виробництво переростало в ринкове, розвивався міжнародний поділ праці, формувалися національні, європейський і світовий ринок товарів і грошей. На міжнародних ринках провідну роль відігравали Англія, Голландія. Європейські феодальні країни не були спроможні конкурувати на світовому ринку і перетворилися на продавців своїх аграризованих економічних відносин.
- Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- Загальні основи генези господарства та господарських форм у ранніх цивілізаціях Давнього Сходу.
- Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці.
- Особливості економічного розвитку Індії та Китаю.
- Економічна думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму у працях Ксенофонта, Платона, Арістотеля, Катона, Гракхи, Варрона, Коллумели.
- Економіка Західної Європи та її аграризація на першому етапі (V-XI ст.). «Салічна правда», «Капітулярій про вілли».
- Структурні трансформації суспільно-економічного розвитку Західної Європи в XI-XV ст. Та економічна думка цього періоду. Хома Аквінський.
- Давньоруська ранньофеодальна держава як складова загальноєвропейської цивілізації. «Руська правда», «Повість временних літ», «Повчання дітям Володимира Мономаха».
- Розпад Давньоруської держави: економічні причини та наслідки. Економічний розвиток українських земель під владою Польщі та Литви.
- Передумови виникнення ринкового господарства в надрах пізньофеодал. Суспільства. Меркантелізм – перша економічна концепція до ринкової економічної теорії.
- Розвиток продуктивних сил європейських країн у період переродження у ринкове феодальне господарство. Великі географічні відкриття та їх вплив на господарський розвиток Європи.
- Первісне нагромадження капіталу як вихідний пункт становлення ринкового господарства в Західній Європі (кінець XV- початок XVIII ст.)
- Становлення класичної школи політичної економії та її теоретико-методологічні засади. А. Сміт як фундатор економічної науки. Економічне вчення д.Рікардо.
- Генезис та еволюція ринкового господарства в Англії у другій половині XVII – першій половині XIX ст. Економічні концепції т. Мальтуса, н. Сеніора, Дж. Мілля.
- Особливості ринкового господарства у Франції у першій половині XIX ст.. Економічні вчення ж.Б. Сея, ф. Бастіа.