Валютна позиція
Валютна позиція банку — співвідношення (різниця) між сумою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових і позабалансових зобов’язань у цій самій валюті.
Активи та позабалансові вимоги — це активи, які обліковуються на певний день у балансі, тобто є у розпорядженні банку на цей час, та активи, які банк одержить у майбутньому (купівля певної валюти за угодами форвард, ф’ючерс, опціон та майбутні надходження у валюті у вигляді доходу).
Балансові та позабалансові зобов’язання — це зобов’язання банку на певний день у балансі перед клієнтами та контрагентами та зобов’язання банку у майбутньому (продаж певної валюти за угодами форвард, ф’ючерс, опціон, майбутні збитки в певній валюті).
Валютна позиція відкрита — сума активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті не збігається із сумою балансових і позабалансових зобов’язань у цій самій валюті. Відкрита валютна позиція містить додатковий ризик у разі зміни валютного курсу.
Валютна позиція відкрита довга — сума активів та позабалансових вимог перевищує суму балансових і позабалансових зобов’язань у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати втрат у разі підвищення курсу національної валюти відносно іноземної.
Валютна позиція відкрита коротка — сума балансових та позабалансових зобов’язань перевищує суму активів і позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може зазнати додаткових втрат у разі підвищення курсу іноземної валюти відносно національної.
Валютна позиція закрита — сума активів та позабалансових вимог збігається із сумою балансових та позабалансових зобов’язань у кожній іноземній валюті.
Приклад. У понеділок АКБ «Україна» на міжбанківському ринку здійснив конверсійну операцію — купив 1 000 000 дол. США за гривню за курсом 5,4455 для власних потреб, тобто банк відкрив довгу позицію за доларом США. Потім у четвер банк закрив позицію, тобто здійснив протилежну операцію — продав 1 000 000 дол. США за гривні за курсом 5,4435. Курс Національного банку України в понеділок становив 5,4465, а в наступні кілька днів курс НБУ змінювався так: вівторок — 5,4445; середа — 5,4480; четвер — 5,4420. На день купівлі прибуток банку за балансом становив 1000 грн, а в наступні дні: у вівторок збиток за відкритою позицією становив 2000 грн, у середу — прибуток 3500 грн, а в четвер — збиток 4500 грн. Фінансовим результатом проведеної операції за балансом були збитки на суму 2000 грн. Кожна відкрита валютна позиція щодня переоцінюється та може показати як збитки, так і прибуток, але це — валютний ризик, тобто при зміні курсу валюти можна зазнати значних втрат.
За кожною іноземною валютою підраховується підсумок за всіма балансовими і позабалансовими активами і всіма балансовими та позабалансовими зобов’язаннями банку. Якщо вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів і позабалансових зобов’язань, відкривається довга відкрита валютна позиція. Якщо вартість пасивів та позабалансових зобов’язань перевищує вартість активів та позабалансових вимог, відкривається коротка відкрита валютна позиція. При цьому довга відкрита валютна позиція показується зі знаком плюс, а коротка відкрита валютна позиція — зі знаком мінус.
На розмір відкритої валютної позиції банку впливають:
купівля та продаж готівкової та безготівкової іноземної валюти, усі строкові угоди — форварди, опціони, ф’ючерси та ін.;
одержання іноземної валюти у вигляді доходів або витрат та нарахування доходів і витрат, які обліковуються на відповідних рахунках. (Коли банк одержує дохід або збиток в іноземній валюті, він обліковується в національній валюті на день валютування. Наприклад: банк одержав дохід на суму 1000 дол. США, що на день одержання за курсом НБУ становило 5445 грн, але на другий день при зміні курсу НБУ це буде вже друга сума, наприклад 5435 грн);
купівля (продаж) основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;
надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду;
погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті (списання якої здійснюється з відповідного рахунку витрат;
формування резервів в іноземній валюті за рахунок витрат;
інші обмінні операції з іноземною валютою.
Будь-яка конверсійна операція, в якій беруть участь дві валюти, проведена банком, змінює його валютну позицію. Наприклад, при купівлі банком 5 млн дол. США за японську єну за курсом 110,78 створюється довга позиція на суму 5 млн дол. США і коротка на суму 553 900 000 єн.
Розглянемо приклад зміни валютної позиції банку за рахунок конверсійної операції:
На рахунок клієнта в банку надійшли фунти стерлінгів на суму 1 000 000 GBP. Ці гроші перебувають на одному із НОСТРО-рахунків банку і позиція банку закрита (пасиви збігаються з активами).
Банку необхідно продати фунти стерлінгів і купити американські долари для власних потреб. Він здійснює операцію за курсом 1,6050. На НОСТРО-рахунку банку з’явилися американські долари, а фунти стерлінгів списані.
У банку з’явилися розбіжності в активах і пасивах — банк відкриває валютну позицію, будь-яка зміна курсів валют GBP і USD може привести до прибутку або значних збитків, оскільки закривати позицію у майбутньому банк зможе вже за іншим курсом.
Активи | Пасиви |
|
|
Позиція банку закрита | |
2. – 1 000 000 GBP — продано з НОСТРО-рахунку банку |
|
3. + 1 605 000 USD — куплено на НОСТРО-рахунок банку |
|
Позиція банку відкрита: Коротка на 1 000 000 GBP і довга на 1 605 000 USD |
Дилери банків за робочий день роблять велику кількість операцій із різними валютами, і їхнє завдання полягає в тому, щоб не допустити відкритої позиції банку, що може привести до значних збитків.
Приклад. Дилер працював на ринку американський долар—німецька марка і за день робив кілька операцій.
buy «+»/sell «–» USD | Курс | sell «–» /buy «+» DEM | |
1 | + 10 000 000,00 | 1,4750 | –14 750 000,00 |
2 | – 5 000 000,00 | 1,4755 | + 7 377 500,00 |
3 | – 7 500 000,00 | 1,4755 | + 11 066 250,00 |
4 | + 12 000 000,00 | 1,4750 | – 17 700 000,00 |
5 | + 1 000 000,00 | 1,4750 | – 1 475 000,00 |
long USD «+» 10 500 000,00 | 1,4744 | short DEM «–» 15 481 250,00 |
По закінченні робочого дня в нього утворилася довга позиція за доларами США і коротка позиція за німецькими марками. Дилеру необхідно закрити усі відкриті позиції, тобто здійснити операції таким чином, щоб усі позиції дорівнювали нулю, інакше він ризикує зазнати збитків від зміни курсу USD/DEM. Тобто йому необхідно продати долар США та купити німецькі марки. Курс, при якому він закриється без прибутку чи збитків, — це 1,4744, тобто, продавши 10 500 000 USD, дилер одержить необхідну суму в DEM. Якщо курс зміниться і буде нижчим 1,4744, то в дилера будуть збитки, якщо ж курс зросте і стане вищим 1,4744, то в дилера з’явиться прибуток. Наприклад, він закрив позицію за доларом США за курсом 1,4750. Це значить, що його прибуток за всіма операціями за день становив 6 250 німецьких марок.
USD + 10 500 000,00 | 1,4744 | DEM – 15 481 250,00 |
– 10 500 000,00 | 1,4750 | + 15 487 500,00 |
позиція закрита 0,00 |
| long DEM + 6 250,00 |
Якщо ж дилер повністю закриє позицію в німецьких марках, то прибуток або збиток у нього обчислюватиметься в доларах США. Наприклад, курс USD/DEM змінився до 1,4730, і дилер закрив позицію за DEM.
USD + 10 500 000,00 | 1,4744 | DEM – 15 481 250,00 |
– 10 510 013,57 | 1,4730 | + 15 481 250,00 |
Short USD – 10 013,57 |
| позиція закрита 0,00 |
У підсумку дилер зазнав збитків у розмірі 10 013,57 дол. США.
В Україні переоцінювання відкритих валютних позицій проводиться за курсом Національного банку до іноземних валют. Для запобігання валютному ризику для комерційних банків України НБУ встановлює нормативи відкритої позиції.
У зв’язку з введенням з 1 січня 1999 р. нової валюти євро при розрахунку нормативів загальної відкритої валютної позиції банку, довгої та короткої відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті до 2002 р. враховується євро та 11 складових валют як одна валюта (з січня 2001 р. — 12 складових валют).
Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій.
На практиці дилери банків укладають угоди по телефону або за допомогою трансакційної системи Reuters Dealing. Коли угода здійснюється по телефону, її основні параметри дилер записує вручну, заповнюючи так званий тікет (tiket). При укладанні угоди за допомогою Reuters Dealing тікет формується автоматично. Тікет — це папір визначеної форми, де вказуються усі параметри угоди. На кожну операцію дилер виписує окремий тікет.
Основні параметри угоди, що обговорюються дилерами:
суми і валюти операції;
курс здійснення угоди;
дата валютування;
основна траса платежу і реквізити контрагентів.
Якщо дилери уклали угоду й обумовили її основні реквізити, то потім змінити щось можна тільки за згодою обох сторін.
Трансакційна система Reuters Dealing дає змогу укладати угоди і вести переговори в режимі двостороннього зв’язку з різними банками світу. Кожний банк, який є кореспондентом дилінгової системи компанії Reuters, має один або кілька чотирилітерні коди. На даний момент більше 6000 банків, брокерських компаній із різних країн світу є учасниками дилінгової системи.
Існують різні види запитів котирувань за допомогою дилінгової системи. Наприклад, банк ААА запитує котирування японської єни до долара США на 100 млн єн. Він може написати (поставити прапорець):
USD/JPY 100 JPY;
100 JPY AG USD;
100 JPY.
Зазвичай зазначення долара США як базової валюти в запиті опускається, якщо ж запитується котирування крос-курсу, то вказуються і базова валюта, і валюта котирування.
Наприклад, банку YYY 20.04.2001 р. необхідно було купити 2 млн англійських фунтів стерлінгів за американські долари в банку DDD. Нижче наведено зразок діалогу, що між ними відбувається (усі переговори ведуться англійською мовою за допомогою системи Reuters Dealing):
# GBP/USD 2 | (запит котирування банком YYY) | |
1,5890/94 | (котирування банку DDD) | |
# I BUY | (банк YYY купує GBP) | |
I SELL 2 MIO GBP AG USD AT 1,5894 | (підтвердження банком DDD) | |
VAL DATE 22/APR/00 | (дата валютування) | |
MY USD TO...…… (реквізити за доларами США банку DDD) | ||
# I CONFIRM I BUY 2 MIO GBP AG USD AT 1,5894 | ||
# VAL DATE 22/APR/00 |
| |
# MY GBP TO...……… (реквізити і траса платежу для англійських фунтів стерлінгів для банку YYY) |
Коли робиться запит типу «GBP/USD 2», то це показує, що маркет-тейкер запитує котирування на 2 млн базової валюти. При запиті котирування на суму валюти котирування, наприклад на 500 000 CHF, робиться запит «0,5 USD/CHF» або скорочено «0,5 CHF».
В Україні основний обсяг конверсійних операцій припадає на долар США.
Основні види запитів: «1 UAH TOD», «0,5 UAH TOM», «UAH 2 TOD», UAH 0,2 TOM». Запити «1 UAH TOD», «0,5 UAH TOM» означають, що маркет-тейкер працює з 1 млн української гривні та 500 000 грн до долара США відповідно з датою валютування сьогодні і завтра. «Прапорці» «UAH 2 TOD», «UAH 0,2 TOM» означають, що маркет-тейкер запитує котирування в маркет-мейкера на 2 млн дол. США і 200 000 USD до української гривні відповідно з датою валютування сьогодні і завтра.
Цифра, що вказується біля назви валют, позначає запитувану суму валюти в мільйонах. Якщо запитується котирування на суму валюти меншу від одного мільйона, ця сума записується у вигляді десяткового дробу, наприклад:
«USD/DEM 0,5» або, опускаючи нуль, — «USD/DEM.5»
При запиті котирування валютного курсу на середньоринкову суму, кількість валюти часом опускається. При цьому банк, що здійснює котирування, зобов’язується купити або продати запропоновану пізніше кількість валюти, наприклад:
#USD/DEM
2.01 54-59
# I SELL 2 MIO USD
I BUY 2 MIO USD AT 2,0154.
При цьому банк, що котирує, повинен усвідомлювати, чи зможе він здійснити котирування на суму в межах ліміту, встановленому для банку, що запитує курс, а останній не повинен зловживати розміром суми. При запиті котирування без вказівки суми валюти, а також якщо запитувана сума перевищує ліміт на контрагента, банк може здійснити котирування, вказавши обмеження суми відповідно до ліміту на банк-контрагент, наприклад:
# USD/UAH 5
5. 4850/4950 IN 2
# OK BUY 2 MIO USD AT 5,4950.
- Лекція №1
- Тема 1. Основи організації міжнародних розрахунків.
- Сутність, види, способи та умови здійснення міжнародних розрахунків.
- Роль банків та їх кореспондентських рахунків в організації та проведенні міжнародних платежів.
- Система свіфт
- Відкриття та ведення валютних рахунків
- Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків
- Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення.
- Заява на переказ грошей №______
- Предмет контракту
- Ціна товару
- 7. Здавання та приймання товарів
- 8. Страхування
- 9. Претензії
- 10. Форс-мажор
- 11. Арбітраж
- 12. Інші умови
- 13. Юридична адреса сторін
- Лекція №2
- Тема 2. Документи та умови поставок у зовнішньоторговельних операціях.
- Зовнішньоторговельний контракт для здійснення міжнародної торговельної операції.
- Документація, що супроводжує транспортні операції.
- Комерційні документи
- Транспортні документи
- Страхові документи
- Фінансові документи
- Умови поставки товарів у міжнародній торгівлі.
- Додаток 3 Базисні умови постачання «інкотермс»
- Лекція № 3-4
- Тема 3. Способи платежів у міжнародних розрахунках.
- Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків.
- Банківський переказ
- Оплата після відвантаження
- Платіж на відкритий рахунок
- Платежі за чеками, пластиковими картками та векселями
- Документарні форми розрахунків: міжнародні розрахунки за допомогою акредитиву, міжнародні розрахунки за допомогою інкасо. Документарний акредитив
- Фази акредитива
- Форми акредитива
- Види і конструкції акредитива
- Конструкції акредитива
- Відкриття акредитива
- Заява на відкриття акредитивА №____
- Виконання акредитива
- Уніфіковані правила для акредитива
- Види інкасо
- Фази документарного інкасо
- Узгодження умов інкасо
- Виписка інкасового доручення і подання документів
- Уніфіковані правила для інкасо (упі)
- Лекція №5
- Тема 4. Банківська гарантія у міжнародних розрахунках.
- Сутність та цілі банківського гарантування.
- Поручительство
- Платіжне зобов’язання
- Обов’язкові умови банківської гарантії.
- 3.Типи, види банківських гарантій та порядок їх надання.
- Види банківських гарантій
- Видача банківських гарантій
- Переваги використання банківської гарантії у міжнародних розрахунках.
- Лекція №6
- Тема 5. Банківське фінансування зовнішньоторговельних угод.
- Фінансування зовнішньої торгівлі.
- Види фінансування імпорту: відкриття акредитивів і гарантії без фінансового покриття, фінансування відстроченого платежу, пост-імпортне фінансування. Акредитив
- Фінансування імпорту
- Імпортне фінансування "до відвантаження"
- Фінансування відстроченого платежу
- Постімпортне фінансування
- 3.Види фінансування експорту: пост-експортне фінансування, форфейтинг, факторинг, експортний лізинг. Експортний факторинг та форфейтинг
- Факторинг
- Форфейтинг
- Пост-експортне фінансування (Post-export financing)
- Експортний лізинг
- Основні види лізингових операцій:
- Експортний лізинг
- Фінансування експорту
- Перед-експортне фінансування
- Пост-експортне фінансування
- Лекція № 7-8
- Тема 6. Валютні операції комерційного банку.
- Валютний ринок та його функції.
- Депозитні валютні операції. Міжбанківські депозитні операції в іноземній валюті. Поточні конверсійні операції.
- Валютування депозитних угод
- Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті
- Котирування процентних ставок. Сторони котирування
- Депозитна позиція
- Ринок євровалюти
- Зв’язок між процентними ставками та валютними курсами
- Сутність, види та цілі конверсійних операцій
- Валютні операції на умовах спот
- Котирування валют. Курси покупця і продавця
- Крос-курси та їх розрахунок
- Розрахунок крос-курсу для валют із прямим котируванням до долара сша (долар є базою котирування для обох валют).
- Розрахунок крос-курсу для валют із прямим та непрямим котируванням до долара сша, де долар є базою котирування для однієї з валют.
- Валютна позиція
- 3.Форвардні операції та своп-угоди. Валютні ф’ючерси і опціони.
- Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках
- 4.Банківський неттінг.
- Лекція №9
- Тема 7. Управління валютним ризиком.
- Види валютного ризику та їх ідентифікація.
- Класифікація банківських ризиків
- Поняття валютного ризику та його види
- Управління валютним ризиком
- Огляд супутніх ризиків
- 2.Управління бухгалтерським ризиком.
- 3.Управління валютно-економічним ризиком (контрактні методи та інструменти термінового ринку.
- Валютні ризики як впливові чинники ведення банківського бізнесу