36. Особливості системи вищої освіти Німеччини.(97 крс)
Сьогодні систему німецької освіти можна схематично показати таким чином:
- початкова школа (4 роки)
- середня школа ( 8-річне реальне училище або 9-річна гімназія)
- вища школа (університети, педагогічний ВНЗ,
- вища школа мистецтв або вищий технічний навчальний заклад).
Вища освіта у Німеччині має давню історію. Приватних вищих навчальних закладів у Німеччині немає, всі вищі навчальні заклади - державні.
Усі заклади вищої освіти поділяються на такі групи:
- університети (класичні, технічні, загальноосвітні та спеціалізовані заклади університетського рівня - вищі педагогічні, теологічні та медичні школи). Більшість університетів мають класичну структуру. У них готують і докторів наук;
- вищі фахові школи зі спеціалізованою фаховою підготовкою, готують спеціалістів з Інженерії, бізнесу, менеджменту;
- вищі школи (коледжі) мистецтв і музики.
На чолі закладу вищої освіти стоїть ректор і його замісники (проректори). Вищим органом влади є сенат. Сенат обговорює питання планування, розвитку наукової роботи, навчального процесу.
Німеччина законодавчо захищає права громадян на безкоштовну освіту без складання вступних іспитів.
Перше, що відрізняє організацію німецького університету це порівняно незначна роль чи повна відсутність кафедр.
Друга особливість - відсутність поділу на факультети. У більшості університетів факультети були ліквідовані ще у 60-ті роки; їм на зміну прийшли так звані спеціальності.
Для вступу до університету необхідно мати тільки один документ - шкільний атестат. Кожна федеральна земля сама регулює університетські порядки. Квоту для вступу опосередковано визначає центральне відомство, визначаючи кількість навчальних місць шляхом встановлення прохідного балу на основі шкільного атестату. Відсів при цьому є досить значним. Залишаються найбільш підготовлені - це головний принцип університетської освіти. Після зарахування студент сам складає план своєї роботи на час навчання, самостійно планує своє академічне життя. Самостійно вибирає дисципліни, які вивчатиме, тему яку буде вивчати, з якої буде складати екзамен, строк навчання, професорів і семінари. Знання студентів оцінюється за 6-бальною системою.
Набір форм занять близький до наших: лекція, просемінар, семінар, практичне заняття.
Екзамену відводиться останнє місце, їх є лише два: перший — проміжний - після закінчення IV семестру; другий - державний чи магістерська робота.
Отже, навчання у Німеччині стає все більш популярним. Кожен 10 студент, що їду закордон на навчання обирає Німеччину. Близько 160000 іноземців навчаються в ун-тах країни. Основний принцип освіти – академічна свобода.
Переваги навчання у Німеччині:
- Безкоштовна вища освіта (є можливість навчатись безкоштовно або ж за плату бл 500- 1000 євро за семестр)
- Відсутність вступних іспитів.
- Можливість вступу до вузу з початковим рівнем знань німецької.
- Можливість навчання англійської.
- Можливість отримання стипендій і грантів
- 9. Економічні погляди і.В.Вернадського.(стр 147)
- 10. Економічні проблеми в роботах м.Х.Бунге.
- 11. Економічні проблеми в роботах учених університету Св. Володимира.
- 12. Етапи розвитку міжнародного бізнесу.
- 2. Ера експансії (1850 - 1914 р.Р.)
- 4. Ера національних держав (1945 -1970 м.М.)
- 13. Загрози та виклики міжнародному бізнесу в умовах глобалізації.
- 14. Зміст вищої освіти та тенденції її розвитку.(стр 9!крс)
- 15. Зміст стратегії міжнародного бізнесу та її елементи.
- 16. Зовнішня торгівля як історично перша форма міжнародного бізнесу, її суб’єкти та складові елементи
- 17. Інститут міжнародних відносин у структурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.(стр157)
- 18. Інструменти регулювання зовнішньої торгівлі на глобальних, регіональних та національних ринках.
- 19. Історія розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- 20. Історія становлення Інституту міжнародних відносин. (стр 157)
- 21. Київський національний університет імені Тараса Шевченка як провідний вищий навчальний заклад України.
- 22. Конкурентні стратегії компаній та їх типологія.
- 23. Конкуренція та монополія в міжнародному бізнесі.
- 27. Міжнародний бізнес як сфера господарської діяльності, економічна категорія, наука.(стр31 зел)
- 28. Міжнародний поділ праці як основна взаємодія національного та інтернаціонального в міжнародному бізнесі.
- 32. Обсяги, структура та проблеми зовнішньоторговельної діяльності українського бізнесу.
- 33. Організаційно-правові форми міжнародного бізнесу.
- 35. Особливості розвитку інтеграційного процесу у Європі
- 36. Особливості системи вищої освіти Німеччини.(97 крс)
- 37. Особливості системи вищої освіти у Великобританії.(78крс)
- 38. Особливості системи вищої освіти у Польщі.(103 крс)
- 39. Особливості системи вищої освіти у сша.(67крс)
- 40. Особливості системи вищої освіти Франції.(88крс)
- 41. Підготовка економістів-міжнародників в Інституті міжнародних відносин. (165крс)
- 42. Підприємництво та бізнес: спільне і відмінності.
- 43. Підприємство і фірма як визначальні суб’єкти бізнесу.
- 45 .Проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в Україну.
- 46. Проблеми інтеграції вищої освіти України у європейський освітянський простір.
- 47. Проблеми міжнародного бізнесу в роботах лауреатів Нобелевської премії.
- 48. Проблеми оптимального валютного простору у роботах р. Манделла.
- 49. Прямі зарубіжні інвестиції, їх суть, масштаби, динаміка, географія та структура.
- Прямі інвестиції (акціонерний капітал) з України в економіці країн єс
- 55. Спеціальність «Міжнародний бізнес» у структурі Інституту міжнародних відносин.
- 56. Становлення і розвиток нових форм міжнародного бізнесу в умовах глобалізації
- 57. Становлення та розвиток освіти у Київському університеті Святого Володимира та національному університеті імені Тараса Шевченка. (123крс)
- 59. Суть менеджменту як сфери діяльності та науки.
- 61.Тенденції та проблеми розвитку малого й середнього бізнесу в Україні.
- 62.Теорія трансакційних витрат р. Коуза.
- 1. Україна здійснює зовнішньоторгівельі операції з 217 країнами світу.
- 64. Шляхи, форми та проблеми взаємодії України та сот.