Іспит ІАД

Проаналізувати сутність та можливості контент-аналізу в сфері міжнародних відносин

Сутність і можливості контент-аналізу

- кількісно-якісний метод вивчення документів, що характеризується об’єктивністю висновків та строгістю процедури, яка полягає в квантифікаційному опрацюванні тексту з подальшою інтерпретацією результатів.

Предмет – проблеми соціальної дійсності, у тому числі міжнародних відносин та зовнішньої політики.

Основні принципи:

- строгість аналізу, тобто його обґрунтованість і відновлюваність;

- повне охоплювання всіх досліджуваних джерел інформації;

- об’єктивність аналізу.

Мета і задачі – дослідження документа або сукупності документів для вивчення закономірностей внутрішньої побудови документів, настанов і умов, що його породили.

Типи:

- пошуковий (фіксується наявність або відсутність визначених елементів змісту) і контрольний (частота наявності елементів змісту)

- спрямований (має чітку мету і фундаментальну наукову гіпотезу) і не спрямований

- прямий (підрахунок одиниць дослідження в тому виді, в якому вони подані) і непрямий ( тонко інтерпретує те, що подано в змісті документа, тому може визначити схований зміст комунікації).

- структурний (обумовлений тим, що деякі елементи не можна підрахувати, не звертаючи уваги на контекст, на їхній зв’язок з іншими словами)

Види:

- підрахунок символів (одиниць аналізу);

- класифікація символів по відношенню комунікатора до проблеми на позитивні і негативні;

- аналіз за елементами (головними, другорядними)

- тематичний аналіз

- структурний аналіз (аналіз взаємовідношень тем у тексті: такі, що взаємодоповнюють, об’єднують, зіштовхують)

- серійний аналіз (аналіз за усіма матеріалами на тему).

Сильні сторони:

- об’єктивність

- строгість

- системність

- квантифікація об’єкта дослідження.

Слабкі сторони:

- не розрізняються напівтони в документі;

чим менше обсяг тексту, тим менш обґрунтовані висновки;

- губиться своєрідність документа.

Процедури:

- підготовка програм аналізу документа (вибір мети дослідження, завдань, гіпотез, об’єкта аналізу);

- визначення категорій дослідження (ємних і лаконічних висловлювань проблеми дослідження);

- виділення одиниць дослідження;

- збирання первинної емпіричної інформації (підрахунок і кількісне зіставлення різних документів чи частин документів (квантифікація));

- кількісна обробка зібраних даних (розрахунки показників);

- інтерпретація здобутих результатів висновків (від слідкування тенденцій статистичних змін, внутрішньо-текстові порівняння, зіставлення конвент-аналітичних та інших джерел).

Содержание