45 .Проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в Україну.
Серед факторів, що гальмують процес залучення іноземних інвестицій в Україну, можна назвати такі:
інвестування відбувається в умовах тривалої економічної кризи;
часто змінюється законодавство щодо іноземних інвестицій;
відсутні надійні гарантії від некомерційних ризиків;
в країні існує жорсткий податковий режим;
повільні темпи приватизації (іноземні інвестори надають перевагу приватному секторові);
низька купівельна спроможність значної частини населення, що зменшує можливості реалізації на внутрішньому ринку продукції підприємств з іноземним капіталом; • невисокий рівень інфраструктури в українській економіці.
Однією з найголовніших перешкод до залучення іноземних інвестицій в Україну є недостатня проробка українського законодавства про інвестиції і його нестабільність. За перші 6 років існування незалежної України законодавство змінювалося 7 разів. Особливо прикрою для інвесторів є ситуація з податковими канікулами. Спочатку їх було передбачено; але Закон "Про оподаткування прибутку підприємств 1996 р. їх скасування. Нічого не говориться про податки канікули і в Законі
"Про режим іноземного інвестування". Слід, правда, зауважити, що податкові канікули рідко застосовуються в розвинутих країнах. Але в країнах, економіці яких бракує інвестиційних "вливань", цей захід є певним стимулом для їх залучення.
Окрім недосконалого законодавства, традиційно проблемами залучення іноземного капіталу до України називають політичну нестабільність, бюрократію та корупцію, безробіття, не
конвертованість національної валюти, слабке інформаційне забезпечення іноземних інвесторів про потенційні можливості інвестування; утрудненість доступу до місцевих кредитів фондової діяльності; недосконалість процедури оформлення іноземних інвестицій; порівняно високі податки і незначні інвестиційні пільги; недостатнє страхування від політичного і економічного ризику. Як висновок зазначимо, для повернення іноземних інвестицій в Україну, заохочення інвесторів, необхідно провести наступні кроки: створення стратегічної програми іноземного інвестування, яка б надала іноземним інвесторам вигідні умови для здійснення інвестиційної діяльності; реформа правового регулювання режиму іноземного інвестування, а також надання захисту і гарантій держави інвесторам від змін у законодавстві; створення вільних економічних зон та боротьба із корупцією, встановлення прозорих інвестиційних схем. Вочевидь, передумовами для збільшення припливу іноземних інвестицій в Україну є передусім досягнення політичної, економічної і соціальної стабільності у країні, подолання економічної кризи, удосконалення і розвиток форм залучення іноземного капіталу (в особливості створення спільних підприємств).
Стимулювання потоків іноземних інвестицій до України має здійснювати оптимізацій до України має здійснення оптимізацією національної законодавчої бази в цій сфері, але не тільки. Необхідна обґрунтована комплексна політика по оздоровленню української економіки в цілому. Тоді зменшаться комерційні й некомерційні ризики для інвесторів; розшириться внутрішній ринок збуту товарів для підприємств з іноземним капіталом; збільшаться прибутки підприємств з іноземним капіталом; збільшаться прибутки підприємств з іноземним капіталом; збільшаться прибутки підприємців; внаслідок диверсифікації виробництва розшириться поле прикладання інвестицій.
Останнім часом в Україні деталі гостріше постає питання нестачі інвестиційних ресурсів для розвитку провідних ланок економіки. Це породжує необхідність залучення іноземних інвестицій, які здатні позитивно вплинути на впровадження ринкових реформ в Україні.
Варто зауважити, що Україна вважається серед іноземних інвесторів дуже перспективною країною для реалізації інвестицій в силу наступних факторів: значний природно-ресурсний потенціал; наявність дешевої висококваліфікованої робочої сили; багатомільйонний ринок збуту та високий рівень промислового виробництва, зокрема руди і сталі. Однак на сьогодні Україна не надає іноземним інвестиціям належного рівня правового захисту. Нестабільне та суперечливе законодавство, корумпована влада, а також низка інших чинників, попри значний потенціал країни, не дозволяють України залучити необхідний обсяг інвестицій для розвитку економіки[2].
Необхідно зазначити, що законодавство, яке регулює питання іноземних інвестицій в Україну, досить часто мінялось, до того ж воно є вкрай несприятливим для іноземних інвесторів, які не мають практично ані податкових, ані інших пільг порівняно із вітчизняними інвесторами.
В порівнянні з іншими державами об’єм інвестування в економіку України є незначним. Так, приплив іноземних інвестицій до Чехії більший в 11 разів, а в такі країни, як Словаччина, Польща, Португалія - в 5-6 разів ніж до України.
- 9. Економічні погляди і.В.Вернадського.(стр 147)
- 10. Економічні проблеми в роботах м.Х.Бунге.
- 11. Економічні проблеми в роботах учених університету Св. Володимира.
- 12. Етапи розвитку міжнародного бізнесу.
- 2. Ера експансії (1850 - 1914 р.Р.)
- 4. Ера національних держав (1945 -1970 м.М.)
- 13. Загрози та виклики міжнародному бізнесу в умовах глобалізації.
- 14. Зміст вищої освіти та тенденції її розвитку.(стр 9!крс)
- 15. Зміст стратегії міжнародного бізнесу та її елементи.
- 16. Зовнішня торгівля як історично перша форма міжнародного бізнесу, її суб’єкти та складові елементи
- 17. Інститут міжнародних відносин у структурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.(стр157)
- 18. Інструменти регулювання зовнішньої торгівлі на глобальних, регіональних та національних ринках.
- 19. Історія розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- 20. Історія становлення Інституту міжнародних відносин. (стр 157)
- 21. Київський національний університет імені Тараса Шевченка як провідний вищий навчальний заклад України.
- 22. Конкурентні стратегії компаній та їх типологія.
- 23. Конкуренція та монополія в міжнародному бізнесі.
- 27. Міжнародний бізнес як сфера господарської діяльності, економічна категорія, наука.(стр31 зел)
- 28. Міжнародний поділ праці як основна взаємодія національного та інтернаціонального в міжнародному бізнесі.
- 32. Обсяги, структура та проблеми зовнішньоторговельної діяльності українського бізнесу.
- 33. Організаційно-правові форми міжнародного бізнесу.
- 35. Особливості розвитку інтеграційного процесу у Європі
- 36. Особливості системи вищої освіти Німеччини.(97 крс)
- 37. Особливості системи вищої освіти у Великобританії.(78крс)
- 38. Особливості системи вищої освіти у Польщі.(103 крс)
- 39. Особливості системи вищої освіти у сша.(67крс)
- 40. Особливості системи вищої освіти Франції.(88крс)
- 41. Підготовка економістів-міжнародників в Інституті міжнародних відносин. (165крс)
- 42. Підприємництво та бізнес: спільне і відмінності.
- 43. Підприємство і фірма як визначальні суб’єкти бізнесу.
- 45 .Проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в Україну.
- 46. Проблеми інтеграції вищої освіти України у європейський освітянський простір.
- 47. Проблеми міжнародного бізнесу в роботах лауреатів Нобелевської премії.
- 48. Проблеми оптимального валютного простору у роботах р. Манделла.
- 49. Прямі зарубіжні інвестиції, їх суть, масштаби, динаміка, географія та структура.
- Прямі інвестиції (акціонерний капітал) з України в економіці країн єс
- 55. Спеціальність «Міжнародний бізнес» у структурі Інституту міжнародних відносин.
- 56. Становлення і розвиток нових форм міжнародного бізнесу в умовах глобалізації
- 57. Становлення та розвиток освіти у Київському університеті Святого Володимира та національному університеті імені Тараса Шевченка. (123крс)
- 59. Суть менеджменту як сфери діяльності та науки.
- 61.Тенденції та проблеми розвитку малого й середнього бізнесу в Україні.
- 62.Теорія трансакційних витрат р. Коуза.
- 1. Україна здійснює зовнішньоторгівельі операції з 217 країнами світу.
- 64. Шляхи, форми та проблеми взаємодії України та сот.