Предмет і метод історії економіки та економічної думки.

Економічне життя суспільства є надзвичайно багатогранним. Його вивчає система економічних наук, які включають науки про загальні закони економічного розвитку.

Кожна з них має свій предмет, своє коло досліджуваних питань. Першість серед усіх економічних наук належить економічній теорії, яка як наука склалась у XVII ст. Вона є результатом тривалого історичного розвитку економічної думки. Економічна думка зародилась у глибокій давнині і пройшла складний шлях від емпіричного розуміння економічних явищ до формування наукових теорій.

Процес розвитку економічних поглядів та ідей і є предметом історії економічної думки. Складовою частиною його є історія економічних учень, тобто економічних поглядів, які об'єднувались у певну систему. Таким чином, історія економічних учень є поняттям вужчим, ніж історія економічної думки. А історія політичної економії, у свою чергу, є основою історії економічних учень.

Економічна історія вивчає походження і розвиток різноманітних типів господарства.

Щодо методико-методологічних засад аналізу історії економічної думки та історії економіки, то вони можуть бути різними залежно від того, якої мети бажає досягти дослідник.

У літературі виділяють, в основному, два принципи, два методи: історичний, або хронологічний, і логічний. Історичний підхід передбачає розгляд ідей, теорій у порядку їхнього виникнення та формування. Він дає змогу проаналізувати сукупність поглядів, ідей на певному етапі суспільного розвитку й дальшу еволюцію цих ідей. Такий підхід може поєднуватися з аналізом соціально-економічних умов, що в них формувалися ці погляди та ідеї. Логічний метод ґрунтується на дослідженні еволюції концепцій чи теорій, без достатнього урахування їхнього зв'язку з іншими теоріями та з історичними умовами. У такому разі досліджуються самі тільки теорії, концепції, логіка їхнього розвитку. Досить часто обидва методи поєднують.

Виділяють мотиваційний, або класовий, метод, коли аналіз економічної думки підпорядковується економічній мотивації. Визначаються класи, які ведуть боротьбу за відповідну частку кінцевого продукту, а відтак — класова позиція теоретиків, ідео­логів того чи того класу. Цей метод використовував К. Маркс і його послідовники.

Застосовують і територіальний метод, що передбачає дослідження історії економічної думки в певних країнах. Кожний метод має свої переваги і недоліки. Застосовується той чи той метод, як уже зазначалось, залежно від того, які завдання ставить перед собою дослідник. Може використовуватись поєднання різних методів, особливо у разі навчальних, а не безпосередньо наукових завдань. З проблемою методико-методологічних засад дослідження й викладу матеріалу безпосередньо зв'язане питання періодизації історії економічної думки та визначення пріоритетів, що підлягають аналізу.

2. Содержание

   • Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
   • Загальні основи генези господарства та господарських форм у ранніх цивілізаціях Давнього Сходу.
   • Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці.
   • Особливості економічного розвитку Індії та Китаю.
   • Економічна думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму у працях Ксенофонта, Платона, Арістотеля, Катона, Гракхи, Варрона, Коллумели.
   • Економіка Західної Європи та її аграризація на першому етапі (V-XI ст.). «Салічна правда», «Капітулярій про вілли».
   • Структурні трансформації суспільно-економічного розвитку Західної Європи в XI-XV ст. Та економічна думка цього періоду. Хома Аквінський.
   • Давньоруська ранньофеодальна держава як складова загальноєвропейської цивілізації. «Руська правда», «Повість временних літ», «Повчання дітям Володимира Мономаха».
   • Розпад Давньоруської держави: економічні причини та наслідки. Економічний розвиток українських земель під владою Польщі та Литви.
   • Передумови виникнення ринкового господарства в надрах пізньофеодал. Суспільства. Меркантелізм – перша економічна концепція до ринкової економічної теорії.
   • Розвиток продуктивних сил європейських країн у період переродження у ринкове феодальне господарство. Великі географічні відкриття та їх вплив на господарський розвиток Європи.
   • Первісне нагромадження капіталу як вихідний пункт становлення ринкового господарства в Західній Європі (кінець XV- початок XVIII ст.)
   • Становлення класичної школи політичної економії та її теоретико-методологічні засади. А. Сміт як фундатор економічної науки. Економічне вчення д.Рікардо.
   • Генезис та еволюція ринкового господарства в Англії у другій половині XVII – першій половині XIX ст. Економічні концепції т. Мальтуса, н. Сеніора, Дж. Мілля.
   • Особливості ринкового господарства у Франції у першій половині XIX ст.. Економічні вчення ж.Б. Сея, ф. Бастіа.