2.1 Стан галузі рослинництва і тваринництва

Агропродовольчий ринок - спеціально оснащене та відведене місце, що використовується для надання послуг зі створення належних умов для продажу сільськогосподарської продукції.

Ринок як складна й багатогранна економічна категорія у широкому розумінні представляє собою сукупність відносин між виробниками (продавцями) і споживачами (покупцями) з приводу купівлі-продажу товарів. Іншими словами, ринковий механізм поєднує у собі процес взаємодії попиту і пропозиції , в результаті якого встановлюється на ринку цінова рівновага, що задовольняє економічні інтереси учасників ринку.

Провідне місце у структурі ринку посідає його конюнктура, яка представляє собою сукупність економічних умов, що визначають ситуацію на ринку у певний момент часу - співвідношення попиту і пропозиції товарів, рівень цін, наявність конкурентів, розмір ринкової ніші.

Дослідження конюнктури світових товарних ринків включає всебічний аналіз різноманітних факторів, які впливають на стан і розвиток світових товарних ринків. Для кількісної оцінки змін та визначення тенденцій у розвитку конюнктури під впливом цих факторів використовується відповідна система показників конюнктури. Дослідження умов виробництва і споживання товару, змін попиту і пропозиції відбувається у певній послідовності з використанням відповідних прийомів і правил, які будуть розглянуті нижче. Конюнктура світового господарства або окремої галузі та товарного ринку в кожний конкретний момент часу визначається великою кількістю сукупності факторів, причин і умов розвитку господарства.

Розроблення аграрної політики потребує вивчення особливостей формування конюнктури аграрного ринку, що передбачає аналіз змін конкретної соціально-економічної ситуації на даному та суміжних ринках за певний відрізок часу, а саме, вивчення співвідношення між попитом та пропозицією, тенденцій розвитку ринку, рівня стійкості його основних характеристик, масштабів ринкових операцій, кількості субєктів ринкових відносин, пропорційності та циклічності розвитку.

Таблиця 2.1 Вплив урожайності та посівних площ на валові збори основних сільськогосподарських культур (Ячмінь, виноград, овес, картопля, пшениця)

У Люксембурзі посівні площі основних сільськогосподарських культур за період 2000-2009 р. змінились наступним чином: ячмінь - зменшився на 11,07 %, виноград - збільшився на 6,95 %, овес - зменшився на 27,5 %, картопля - зменшилась посівна площа на 27,14%, а у пшениці - збільшилась на 26,16 %.

Щодо урожайності, то вона зросла у всіх вище згаданих рослин,окрім винограду. Але,на жаль, хоть і зросла урожайність,у деяких рослин валовий збір зменшився,а саме: виноград та картопля.

По відношенню до світу посівні площі даних рослин складають мізерну частку, але якщо говорити про урожайність,то вона у декілька разів буде вище. Серед цих рослин,найбільш високу урожайність по відношенню до світу має овес,він більший на 195,85 %.

В Україні в цей період 2000-2009 р. посівна площа зросла лише у пшениці та ячменю, в інших - знизилась. Урожайність зросла скрізь окрім овеса,тут вона знизилась на 4,08 %.Щодо валового збору: ячмінь - збільшився за рахунок збільшення урожайності та посівних площ, картопля - зменшився, за рахунок зменшення посівних площ на 13,44%.,виноград - зменшився, за рахунок зменшення посівної площі на 28,57 %, хоча й урожайність зросла на 27,71%, овес - зменшився із-за зменшення посівної площі на 13,58 % та урожайності на 4,08 %, пшениця - зросла майже в 2 рази за рахунок збільшення урожайності на 56,55% та посівної площі на 30,83%.

Урожайність всіх культур по відношенню до світу значно менше,що зумовлено застарілим обладнанням та не достатком фінансування, тільки пшениця на 2% більша за світову. Вагому частку у посівних площах світу займає ячмінь - 9,23%,ін. сільськогосподарські культури - незначні.

У світі за період 2000-2009 р. по пшениці - валовий збір зріс за рахунок збільшення посівної площі на 4,64%, урожайності на 11,27.Виноград - валовий збір зріс лише за рахунок урожайності на 1,97 %, так як площа посівів знизилась на 4,75%.Овес - валовий збір значно скоротився із-за того,що посівна площа скоротилась аж на 19,12 %,а урожайність зросла тільки на 9,08%. Картопля - валовий збір суттєво не змінився,лише трішки зріс, урожайність збільшилась на 10,2%,а посівна площа - зменшилась на 8,64 %.

В цілому як по світу,так і в Україні та Люксембурзі спостерігаєть збільшення валових зборів з допомогою технічного прогресу,новітніх технологій та вдосконаленню засобів і предметів праці.

Таблиця 2.2 Вплив молочної продуктивності та чисельності корів на валові надої молока

Аналізуючи дані таблиці по Люксембургу за період 2000-2009р. поголівя зменшилось на 24,22 %, а надій молока збільшився на 37,86 %, в результаті валовий надій також зріс.

В Україні ситуація більш несприятлива : поголівя скоротилось майже на половину, але надій молока збільшився на 71,61 %, та валовий надій під цими чинниками знизився.

У світі порівняно з 2 попередніми країнами поголівя збільшилось на 25,32 %, а середньорічний надій - зменшився майже на 6 %, в результаті відбулося значне збільшення валового надою молока.

По відношенню до світу як в Люксембурзі так і в Україні показники середньорічного надою молока значно вище ніж в світі, поголівя корів обох країн становлять мінімальні відсотки у частці світу, Україна - 1,01 %, Люксембург - 0,13 %.

Таблиця 2.3 Вплив мясної продуктивності та чисельності сільськогосподарських тварин (ВРХ, свині,коні) на валовий вихід мяса (яловичини, свинини, конина)

Дивлячись на таблицю 3 і аналізуючи дані можна дійти наступних висновків:за період 1992-2009 р. в Люксембурзі поголівя тварин всіх категорій значно скоротилось у порівнянні з 1992 роком. ВРХ - на 85,12,свині - на 58,37,і коні на майже 96 відсотків. Середньорічний приріст живої ваги збільшився лише в ВРХ на 37,5 %, а у свиней и коней зменшився на майже 11 і 16 % відповідно. Валовий вихід мяса по всім тваринам скоротився із-за значного зменшення поголівя та прирісту живої ваги. Показник середньорічний приріст живої маси у Люксембургу перевищує світові показники на : ВРХ- 4,76 %,свинина - 3,9 %, конина - 40 %.

Перейшовши до України ми побачимо значне зниження поголівя свиней і ВРХ (41,02 і 33,17%),а коні навпаки зросли на 40 %. Продуктивність по трьох категоріях зменшилась. По відношенню до світових показників продуктивність коней та свиней вища на 20% і майже 14 % відповідно. Валовий вихід мяса скоротився у ВРХ і свиней,але у коней збільшився на 47,5 %.

Що до світу загалом, то як і поголівя так і продуктивність тварин за досліджуваний період зросла, відповідно спостерігається збільшення валового виходу мяса всіх тварин,але поголівя свиней за даний період скоротилось. Продуктивність зросла:ВРХ-5%,свині - 3,95 %; знизилась: коні - 12%.Поголівя зросло:ВРХ- 15,09 %,коні-23,13 % і зменшилось: свині -70%.