Люксембург
Люксембург — типовий приклад світового фінансового центру нового часу. Його поява на міжнародній арені не була пов'язана ні з рівнем економічного потенціалу країни, ні зі ступенем розвинутості національної банківської системи. Це — маленька країна з населенням в 360 тис. осіб, площею у 2,6 тис. к в. км, що не має навіть свого центрального банку.
Проте Люксембург часто називають "другим Лондоном". Хоча за обсягом фінансового бізнесу Люксембург у 4 рази поступається Лондону і його фінансовий центр не має ринку золота, а валютний ринок і ринок короткострокових та середньострокових банківських кредитів розвинуті слабо, він є найбільшим у світі ринком довгострокового капіталу.
Швидкому піднесенню Люксембурга як фінансового центру сприяли такі чинники:
• відсутність вимог на обов'язкові резерви за банківськими депозитами;
• відсутність податку на дивіденди та проценти, що отримуються за цінними паперами;
• дешевина кредитно-фінансових операцій;
• зручне географічне розташування.
Проте гармонізація банківського, валютного та фіскального законодавства ЄС та запровадження євро ведуть до зниження ролі Люксембурга у світовому фінансовому середовищі.