24.Судова система

Судову владу у Європейському Союзі здійснюють Суд Європейського Союзу та Суд першої інстанції (якщо говорити про судову владу у ЄС у вузькому розумінні).

У широкому розумінні кожний національний судовий орган держави-члена також є Судом ЄС, оскільки під час здійснення правосуддя сторони можуть посилатися на норми права Союзу. Ці норми надають фізичним особам права, які національні суди зобов'язані поважати і яких мають дотримуватися.

Функції Суду ЄС:

об'єднавча у застосуванні і тлумаченні права ЄС;

вирішення спорів зі службовим персоналом.

врегульовування всі спірних питань , які виникають між:

самими інституціями;

між інституціями і державами-членами;

між інституціями і фізичними особами.

Суд ЄС керується у своїй роботі Статутом.

Судочинство здійснюється, як правило, у формі пленарних засідань. Кворум складає 7 суддів, які мають бути присутніми на засіданні.

Суд може також створювати палати (колегії) з 3 або 5 суддів. На практиці більшість рішень приймається саме в цих палатах.

Відповідно до Статуту Суду ЄС судочинство включає 4 стадії:

I. Письмова процедура.

II. Попереднє розслідування.

III. Усний розгляд.

IV. Винесення рішення.

Суд Європейських спільнот є найвищим судом ЄС. Поряд з Судом Європейських спільнот з 1989 року існує ще Європейський суд першої інстанції другого рівня судової влади. В склад обох інстанцій входять мінімум по одному судді з кожної держави-члена ЄС, причому до Суду ЄС входить додатково не менше ніж вісім генеральних адвокатів. Вони призначаються за загальної згоди урядів держав-членів на шестирічний термін. За Ніццьким договором існує можливість створення при Суді ЄС першої інстанції незалежних спеціалізованих судів. Основним завданням Суду ЄС (тобто всієї судової системи) є «забезпечення єдиного тлумачення і застосування договорів відповідно до законодавства».