1987 — 88: На шляху до припинення вогню

У 1987 розпочата нова хвиля іранських наступів проти цілей, на півночі і півдні Іраку. Іранські війська почали операцію Кербела 5 у спробі захопити Басру, але були відбиті після більш ніж два місяці бойових дій, втратити склали 20,000 іракців і 65000 іранців. Серед загиблих був командир іранських військ Хоссейн Харразі. Іранці зазнали великого успіху наприкінці цього року на півночі Іраку під час операції Наср 4 і Кербела 10 , погрожуючи захопити багаті нафтою околиці іракського міста Кіркук та інші північні родовища. Тим не менш, іранські війська не змогли розвинути наступ. 20 липня, Рада Безпеки ООН прийняла резолюцію 598, в якій був заклик до припинення бойових дій і повернення до довоєнних кордонів.

У липні 1988 року іракські літаки скинули хімічні ціанідні бомби на іранське курдське село Зардан (як це було чотири місяці до цього з курдським селом Халабджа). Сотні людей було вбито відразу, а що залишилися в живих все ще страждають від різних фізичних і психічних розладів. Після цих великих невдач, Іран прийняв умови резолюції Ради Безпеки ООН 598 і 20 серпня 1988 мир було відновлено.

ОМІН розпочав операцію Мерсад вже після того як іранський уряд прийняв резолюцію 598. Хоча іракські війська атакували Хузестан, моджахеди атакували західний Іран біля Керманшаху, де були дислоковані частини КСІ. При цьому моджахеди мали авіаційну підтримку іракської авіації. Іранці висадили десант в тилу моджахедів, але зустрілись з запеклим опором. Через міжнародний тиск з припинення війни, Саддам Хусейн скасував авіаційне прикриття моджахедів, чим скористались іранці. Операція закінчилася поразкою моджахедів. Кількість загиблих під час операції 2.000 — висоти 10.000 вояків.