1.4. Рівень природно-технічної безпеки. Стан навколишнього середовища.

Однією з найбільших галузей народного господарства, що негативно впливає на рівень забруднення довкілля у Донецькому економічному районі, особливо атмосферного повітря, є паливно-енергетичний комплекс, металургійне виробництво, підприємства якого викидають в атмосферу різні хімічні сполуки. З розвитком металургії особливого значення набуває забруднення атмосфери важкими та рідкісними металами. Шкідливим джерелом забруднення атмосферного повітря є продукти переробки нафтохімічної промисловості, зокрема вуглеводневі сполуки (метан тощо). Понад 40 % оксиду вуглецю, 46 % вуглеводнів і близько 30 % оксидів азоту від загальної їх кількості потрапляють до атмосфери з вихлопними газами транспорту. (Табл.1.3) Ще існує проблема зниження агрономічних властивостей ґрунту. Це пов’язано, насамперед, з багаторазовий обробіток його різними знаряддями за допомогою потужних і важких колісних тракторів і комбайнів.

Таблиця 1.3. Показники забруднення навколишнього середовища (станом на 2006 р.)

За показником скидання забруднених зворотних вод у природні поверхневі водні об’єкти у 2006 році Донецький регіон посів перше місце – 41% від загального забруднення вод по Україні. Запиленість та загазованість гірничопромислової зони цього регіону призводить до загрози засухи та виникнення пилових бур на чорноземах. Задля вирішення цих проблем потрібні комплексні заходи: застосування безвідвальної оранки, впроваджування нової технології обробітку ґрунту та інші. Також не вирішеними залишаються проблеми нагромадження відвалів гірських порід – териконів. Терикон (фр. Terri — відвал породи, фр. Conique — конічний) — відвал, штучний насип із порожніх порід, який утворився при підземній розробці родовищ вугілля й інших корисних копалин. Усього на Донеччині сьогодні нараховується 596 териконів, з яких такими, що горять, залишаються 169. Загальна площа териконів в області складає 5 000 га.