1.2. Економічний потенціал

Донецький економічний район відноситься до одних найпотужніших районів в господарському комплексі України. Господарство Донецького економічного району є складним комплексом, котрий поєднує потужну промисло­вість з переважанням важкої індустрії з багатогалузевим сільським господарством. В сукупній валовій продукції господарства на промисловість припадає 89%, на сільське господарство – 11 %. Галузями спеціалізації є паливно-енергетична про­мисловість, металургійна, хімічна. машинобудівна про­мисловість та про­мисловість будівельних матеріалів. Аналіз останніх років галузевої структури економіки за показником створеної валової доданої вартості говорить про перевагу сфери послуг. Така ситуація характерна як в Донецькому регіоні, так і по Україні в цілому (Рис.1).

Рис.1. 1. Галузева структура економіки Донецького економічного району, % у ВДВ

У промисловості району спостерігається збільшення частки видобувних галузей і зменшення – обробних, що свідчить про екстенсивність господарства. Спостерігається скорочення питомої ваги паливної промисловості, хімічного комплексу, машинобудування, металообробки, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості, а також легкої і харчової промисловості, зросла частка електроенергетики та металургійного комплексу. Структура промисловості в значній мірі визначається регіональними особливостями галузевої структури регіону (Рис.2). В районі сформовані крупні агломерації, промислові та агропромислові комплекси. Донецький економічний район потребує удосконалення галузевої і територіальної структури господарства: обмеження спеціалізації економічно ємких галузей важкої промисловості, реструктуризація і технічне переоснащення вугільної, металургійної, нафтохімічної галузей промисловості, зниження їх територіальної концентрації і техногенного навантаження на територію.

Рис.1. 2 Структура промисловості Донецького економічного району, %

Рис . 1.3. Динаміка зростання ВВП України та Донецького економічного району , млн. грн.

Вуглевидобувна промисловість Донецького економічного району представлена Донецьким кам’яновугільним басейном. Донецький кам’яновугільний басейн – основний постачальник енергетичного і технологічного палива для підприємств України.  Кам’яновугільні поклади сучасної частини українського Донбасу займають велику площу  в Дніпропетровській, Донецькій, Луганські областях (понад 40 тис. км² ). Родовища в басейні розміщені досить компактно. Найбільші з них зосереджені  в центральній частині басейну, на межі Луганської та Донецької областей. За 2007 рік вуглевидобувними підприємствами області видобуто 34,2 млн. тонн вугілля (103,5 % до завдання), що на 1,2 млн. тонн більше завдання, але на 2,2 млн. тонни менше відповідного періоду 2006 року. Обсяг видобутку коксівного вугілля склав 20,1 млн. тонн (112,7 % до завдання), що на 2,3 млн. тонни більше програми, але на 1,8 млн. тонн менше відповідного рівня минулого року.

Енергетичного вугілля видобуто 14,1 млн. тонн (92,8 % до завдання), що майже на 1,1 млн. тонни менше завдання та на 0,5 млн. тонн менше, ніж за відповідний період 2006 року. Зольність видобутого вугілля становить 39,8 %, що на 0,5 % більше встановленої норми та на 1,2 % більше рівня 2006 року. Зольність вугілля, відвантаженого споживачам, становить 25,7 %, це на 1,0 % нижче норми, але на 0,2 % більше рівня минулого року. За 2007 рік проведено 229,0 км підготовчих виробок, що на 34,3 км менше завдання, але на 2,9 км більше, ніж за 2006 рік.

Сьогодні вуглевидобувна промисловість Донецького економічного району знаходиться в негативному стані. У розвитку вуглевидобувної промисловості необхідно більше орієнтуватися на нові родовища. Вони мають значно кращу якість вугілля. Вугільні запаси старого Донбасу за століття експлуатації значною мірою виснажені, а водночас розвідки надр довели, що є значні ресурси, які ще не експлуатуються. Тільки в районі Добропілля (Донецька область) відкрито стільки продуктивних пластів, що з них можна видобути 4 млрд. т. вугілля. Тут вже розпочато  будівництво шахти “Добропільська капітальна”.

Великі перспективи Донбасу як паливної бази України пов’язані з видобут-ком не тільки вугілля, а й газу метану. Його прогнозовані запаси в басейні скла-дають 1,3 трлн. м³. З вуглевидобутком в Донбасі тісно пов’язана електроенергетика та теплоенергетика. До 35% електростанцій України працюють на вугіллі Донбасу. Це є потужна складова господарського комплексу району, в якому зайнято понад 65 тис. працюючих. Електорогенеруюча компанія “Донбасенерго” виробляє до 30% електроенергії України і є однією з провідних енергосистем. Металургія. За випуском чорних металів Донецький економічний район перебуває на другому місці в Україні після Придніпровського економічного району. Тут виробляють половину чавуну та третину всієї продукції металургійної  промисловості України. Металургія району розвинулась на власних ресурсах коксівного вугілля, нерудної сировини та залізної, марганцевої руди Придніпров’я.

Сьогодні основною проблемою металургійної галузі регіону є зношення основних виробничих фондів. В районі розміщені такі потужні підприємства галузі ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», «Металургійний комбінат «Азовсталь», «Макіївський металургійний комбінат», «Алчевський металургійний комбінат», а також рядом металургійних заводів.

Кольорова металургія представлена Артемівським заводом по обробці кольорових металів, об’єднанням “Донецьквторкольормет” та Микитівським ртутним комбінатом. Хімічна та нафтохімічна промисловість випускає понад 30% продукції України. Вона виникла та розвивається на базі родовищ кам’яної солі, газового вугілля та нафти (переважно імпортованої). Розвинутою є содова промисловість (Слов’янський, Артемівський заводи). З коксохімічною промисловістю, що розвивається на базі кількох потужних підприємств (Ясинуватський, Макіївський, Єнакіївський, Донецький, Авдіївський коксохімічні заводи) пов’язано виробництво азотних добрив. Провідними підприємствами тут виступають об’єднання “Стирол”, Северодонецьке об’єднання “Азот”, що випускають аміак, оцтову кислоту,  капролактам, себацинову кислоту. Сірчанокислотна промисловість розвинулась у комплексі з основними її споживачами – виробництвом азотних та фосфорних добрив. Машинобудування регіону виділяється високим ступенем спеціалізації. Більшість підприємств випускають унікальну продукцію і займають монопольне становище з її виробництва в Україні. Район дає 14% продукції машинобудування України. Важке машинобудування є профілюючим і розвивалось для потреб металургії, гірничої, гірничорудної галузей. На машинобудування припадає до 20% промислової товарної продукції району. У Донецьку, Луганську та Маріуполі налагоджено випуск сільськогосподарських машин та устаткування для легкої і харчової промисловості. У Маріуполі, крім того, розвинене суднобудування, а у Луганську – виробництво металообробного та деревообробного інструменту. Промисловість будівельних матеріалів. Район посідає перше місце в Україні за виробництвом залізобетонних конструкцій, тут виробляється до 90% віконного та технічного скла України (завод “Автоскло” та склозавод у Костянтинівці). В районі діють великі цементні заводи – Амвросіївський, Краматорський, Єнакіївський, Макіївський. Розвинене  виробництво покрівельних матеріалів, цегли, кераміки. Деревообробні комбінати і меблеві фабрики працюють у Донецьку, Слов’янську, Костянтинівці, Горлівці.

Сільське господарство району має в користуванні понад 2 млн. га сільськогосподарських угідь, з них 1,7 млн. га ріллі. В агропромисловому комплексі в результаті реформування 426 колективних сільськогосподарських підприємств створено 625 агроформувань ринкового типу. Функціонує 1,7 тис. фермерських господарств. Господарства спеціалізуються на вирощуванні зернових, олійних, овоче-баштанних культур, виробництві молока, м’яса та продукції птахівництва (Табл.1.1).

Таблиця 1.1.

Посівні площі сільськогосподарських культур в Донецькому економічному районі у 2006р. (тис. га.)

Рослинництво.  Серед галузей рослинництва найважливіш - зернове го­сподарство, яке складає основу усього сільськогосподарського вироб­ництва. Зернове господарство в переважній масі формує продовольчий фонд і по­стачає кормове зерно тваринництву. . Складовою частиною рослинництва є виробництво технічних культур (олійні, цукроносні рослини). У приміських зонах вирощують ово­чі. Приділяється увага і виробництву плодово-ягідних культур. Отже, рослинництво - провідна галузь сільськогосподарського виробництва. Тваринництво. Скотарство – перша по значенню галузь тваринництва. Важливою галуззю виступає свинарство та птахівництво.