Розвиток оборонних сил та засобів

Щоб забезпечити подальший розвиток співпраці, НАТО і Європейський Союз повинні зосередитися на зміцненні ключових сил та засобів, підвищенні рівня оперативної сумісності, координації доктрин, планування, розвитку технологій та оснащення, а також на підвищенні якості навчання і підготовки.  Оголошення про досягнення Силами реагування НАТО (СРН) цілковитої оперативної готовності, зроблене на Ризькому саміті 2006 року, ознаменувало важливий поворотний етап в історії Альянсу. Нині Сили швидкого реагування НАТО готові до виконання повного комплексу операцій у будь-якому куточку світу.  З 2004 року, коли було розроблено план створення як національних, так і багатонаціональних Бойових груп, цей напрям роботи є одним із головних завдань у контексті Європейської політики безпеки та оборони (ЄПБО). До складу кожної з цих загальновійськових формувань входить 1500 військовослужбовців. У будь-який час дві з цих груп перебувають у стані готовності й можуть терміново розгортатися Європейським Союзом у будь-якому регіоні для реагування на кризові ситуації. Однак для реалізації потенціалу Бойових груп необхідно приділити більше уваги розв’язанню проблем координації діяльності військових та цивільних структур.  Усвідомлюючи, що між СРН та Бойовими групами може відбутися небажане дублювання зусиль, НАТО і Європейський Союз працюють над тим, щоб ці формування доповнювали, а не повторювали дії одна одної. Існуючі програми інвестицій та закупівель не задовольняють потреби сучасних багатонаціональних сил. Ролі НАТО та ЄС у цій галузі мають бути взаємодоповнюючими, а співпраця між двома організаціями повинна забезпечувати військових необхідними матеріально-технічними засобами на основі ефективного співвідношення ціни та якості.