2.9. Характеристика центру Придніпровського економічного району: місто Дніпропетровськ
Перша назва міста - Катеринослав, при Павлові І – Новоросійськ. Нині Дніпропетровськ центр Дніпропетровського регіону та Придніпровського економічного району.
У 1776 році на річці Кильчень засноване місто Катеринослав. Через невдале географічне розташування на болоті і, як наслідок, частих хвороб серед населення проіснувало недовго. 22 січня 1784 року видано указ про будівництво другого Катеринослава на річці Дніпро. Місто, за планом Катерини Другої, повинно було стати "Третьою столицею Російської імперії". Місто було засновано в 1787 році. У 1796 році перейменовано у Новоросійськ, згодом у 1802 місту повернуто стару назву. У 1926 перейменовано у Дніпропетровськ - завдяки розташуванню на березі ріки Дніпро і на честь одного з діячів комуністичного руху Григорія Петровского. До 1987 року - закрите для іноземців, через розміщення в ньому ракетного виробництва.
Сучасний Дніпропетровськ – це багатофункціональний обласний і промисловий центр, важливий транспортний вузол міжобласного значенн, центр міської агломерації. Чисельність населення 1039 тис. чол. (станом на 2007 р.). Площа міста – 37,9 тис.га, у тому числі забудованої частини – 55%, решта ландшафтно-рекреаційні території.
Протягом усієї історії Дніпропетровськ формувався і розвивався як місце зосередження базових галузей важкої промисловості - металургійної, машинобудівної, паливної та хімічної і вже майже століття зберігає визнання центру чорної металургії. Із 215 промислових підприємств 25 належать до металургійного комплексу. Заводу ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім.. Петровського» вже більше 110 років.
Великий потенціал має машинобудування, яке представлено у Дніпропетровську майже 50 підприємствами. Вони випускають тисячі найменувань продукції: сільськогосподарські збиральні комбайни, гірничошахтне й металургійне обладнання, важкі преси, автоматику й робототехніку, електроприлади, колісні трактори, тролейбуси, акумулятори, холодильники. Гордістю Дніпропетровська є ВО «Південний машинобудівний завод ім. Макарова» та конструкторське бюро «Південь».
Хімічна галузь міста – це 6 потужних підприємств. У місті виробляється понад 80 типорозмірів шин, у тому числі високо габаритних та низького тиску для сучасної сільськогосподарської техніки. Вони експортується в 30 країн світу. Лакофарбове виробництво є найбільшим в Україні. З урахуванням екологічно чистих нових технологій освоєно понад 120 видів лакофарбової продукції.
За останні роки набула розвитку легка промисловість. Зараз це багатогалузевий комплекс, який має потужний потенціал із випуску швейних і трикотажних виробів, взуття. За прогресивними технологіями виробляється верхній одяг для жінок, який експортується до Франції, Канади, Німеччини.
Серед 20 підприємств харчової та переробної промисловості є такі, продукція яких давно вийшла на ринки СНД. Це – ковбасні вироби, молочні продукти, натуральні фруктові соки, мінеральні води, цукерки.
Дніпропетровськ обґрунтовано називають діловим центром. Тут розташовано 12 банків та їхніх філій, 5 ділових центрів, Дніпропетровська, Торгово-промислова палата. Завдяки технічним університетам та академіям в місті проводиться велика науково-дослідницька робота.
Медична допомога мешканцям міста надається 77 медичними закладами.
Місто розташоване на перехресті важливих магістральних доріг. Є 2 залізничних вокзали, потужний залізничний вантажний вузол, міжнародний аеропорт, річковий порт, автобусний вокзал.
Місто має велику кількість музеїв, театрів, соборів та храмів, що є історико-культурною спадщиною населення. Визначними пам'ятками міста є сама довга набережна у Європі, уздовж правого берега Дніпра, довжина якої більш 23 км., скіфські "баби" - найбільша колекція на Україні, Преображенський Собор, 1830-1835 р.р., споруджений по проекту О.Захарова. Собор заклала сама Катерина ІІ. За планом будівництва 1786 р. Преображенський собор повинен був перевершити розмірами римський собор святого Петра. Фонтан-лебідь, встановлений у 2005 р. на Дніпрі в декількох метрах від берега. Висота струменя може сягати 50 м.
- З курсу «Регіональна економіка».
- 1. Донецький економічний район
- 1.1. Природно-ресурсний потенціал
- 1.2. Економічний потенціал
- 1.3. Науково-технічний потенціал
- Навчальні заклади Донецького економічного району (станом на початок 2007 навчального року)
- 1.4. Рівень природно-технічної безпеки. Стан навколишнього середовища.
- 1.5. Трудовий та людський потенціал
- Структура економічно активного населення Донецького економічного району, (тис.)
- 1.6. Розвиток інфраструктури
- 1.7. Інвестиційний потенціал
- 1.8. Зовнішньоекономічний потенціал
- Структура експорту-імпорту товарів та послуг Донецького економічного р-ну (млн. Дол. Сша)
- 1.9. Характеристика центру Донецького економічного району: місто Донецьк
- Питання для самоконтролю
- 2. Придніпровський економічний район
- 2.1 Природно-ресурсний потенціал
- 2.2. Економічний потенціал
- Галузева структура економіки Придніпровського
- На одну особу (у фактичних цінах; грн)
- Соціально-економічні показники Придніпровського економічного району
- Структура промисловості Придніпровського економічного району*
- 2.3 Науково-технічний потенціал
- 2.4. Рівень природно-технічної безпеки. Стан навколишнього середовища.
- Трудовий та людський потенціал
- Розподіл постійного населення за основними віковими групами
- 2.6 Розвиток інфраструктури
- 2.7 Рекреаційно-туристичний потенціал
- 2.8. Геоекономічне та геополітичне становище.
- 2.9. Характеристика центру Придніпровського економічного району: місто Дніпропетровськ
- Питання для самоконтролю
- Індивідуальні завдання
- Література