4.4. Авіаційний транспорт
Авіація, ще в XІХ столітті що вважалася далекою мрією, ледь з'явившись, міцно ввійшла в життя людства. За сторіччя свого існування вона значно змінила як темп, так і сам характер життя людей. Завдяки їй людина одержала одну з найбільших своїх перемог над Простором і Часом. Подорожі, на які в минулому витрачалися місяці, і навіть роки, наші сучасники, завдяки могутнім повітряним лайнерам, роблять (совершают) за лічені години.
Авіаційний транспорт – наймолодший і найшвидкісніший, але поки що дорогий. Авіація – найбільш досконалий вид транспорту, якому не потрібні дорогі і не страшні перешкоди. Він став саме тією ступінню, піднявшись на яку людство одержало можливість ступнути в Космос.
Україна і безпосередньо м. Київ є батьківщиною вітчизняної цивільної авіації, 100-річчя якої відзначалося людством у 2003 році.
Відомі американські винахідники брати Райт зробили 17 грудня 1903 року свій перший політ на побудованому ними літаку. І вже 5 червня 1910 року на Сирецькому іподромі в Києві відбувся перший політ російського літака (крім двигуна). Побудував літак і літав на ньому професор Київського політехнічного інституту А.С. Кудашев.
Але перед цим 21 березня 1910 року в Одесі відбувся перший публічний політ російського авіатора М.Н. Єфімова (1881-1919 р.) на літаку “Фарман- 4”. У цей день було зроблено 5 польотів, причому два з них – з пассажирами. За період 1909-1912 років тільки київськими ентузіастами було створено близько 40 різних типів літаків.
Згодом у Києві виділилося два основних центри повітроплавання: Сирецький – військовий і Куренівський – цивільний. 9 вересня 1913 року на Сирецькому аеродромі поручик П.Н Нестеров на літаку Ньюпор-4 перший у світі виконав «мертву петлю», називану зараз його ім'ям. Ігор Іванович Сікорський і його колеги в 1910 році побудували літак БІС-1 (Билінський, Йордан, Сікорський) із двигуном «Анзань» у 15 к.с, потім був БІС-2, потужність «Азани», але вже в 25 к.с.
За своє недовге життя БІС-2 провів у повітрі 8 хв. і потім розбився, польоти в той час проходили по прямій на висоті 1-2 метра тривалістю 1-2 хвилини. Потім Сикорським І.І. були побудовані літак С-1 і ін. На літаку С-5 він у 1911 році установив відразу чотири Всеросійських рекорди: висота польоту 500 м, дальність – 85 км, тривалість – 52 хв., швидкість – 125 км/г. У цьому ж році на літаку З-6 він установив світовий рекорд швидкості з екіпажем у 3 чіл. – 111 км/г. А в березні 1912 року Сікорський І.І. на літаку С-6А зробив рекордний політ вже з п'ятьма людинами на борті зі швидкістю 106 км/г.
На початку XX століття в Україні сформувалися три центри розвитку авіабудування й освоєння літаків у польоті: Київ, Одеса і Харків. Перші польоти цивільних літаків у Києві й Одесі послужили поштовхом до пла-номірної підготовки авіаційних фахівців у Київських політехнічних і Харківському технологічному інститутах.
Початком регулярних перевезень судами цивільної авіації в рамках акціонерного товариства «Укрвоздухпуть» можна вважати 25 травня 1924 року, коли почали діяти дві лінії: Харків - Полтава - Київ і Харків- Кіровоград- Одеса. Літаки літали всього два рази в тиждень. Час шляху до Одеси складало 5-6 годин, до Києва – 3-4 години.
У 1924 році на повітряній лінії Харків-Київ було виконано 62 рейса і 31 рейс на авіалінії Харків-Одеса. Усього було перевезено 760 пасажирів, 137 кг пошти і 519 кг вантажів. Вже в 1927 році у своєму розпорядженні «Укрвоздухпуть» мав 10 обладнаних аеродромів і 15 посадкових площадок.
Літаковий парк складався з 13 літаків «Дорнье-Комета» і трьох літаків інших іноземних марок.
До 1930 року завдяки освоєнню випуску вітчизняних літаків К-4 і К-5 експлуатувалося 8 літаків К-4 і тільки два – «Дорнье Коме-та-3». Надалі , аж до 1941 року, літаки К-5 (близько 290 од.) були основним видом цивільних повітряних судів, що експлуатувалися в повітряному просторі СРСР.
Регулярне застосування літаків на авіахімічних роботах датується влітку 1925 р., проти італійської саранчи в Ізюмському окрузі Харківської області.
Післявоєнний період характеризується стрімким розвитком цивільної авіації. Наприклад, уже до кінця 1945 року в Україні діяло 10 союзних і республіканських повітряних ліній, 17 обласних і 51 внутріобласних. Обсяги перевезень пасажирів, у порівнянні з довоєнним рівнем, зросли більш ніж у два рази.
До 1956 року пасажирські перевезення цивільної авіації України досягли 380 тис. чол. У 1964 році ввійшов у лад самий великий аеропорт України - Бориспіль з аеровокзальним комплексом 107 тис.кв.м і пропускною здатністю 1600 пасажирів у годину. До 1991 року до складу Українського управління цивільної авіації входило 36 аеропортів, загальний парк повітряних судів перевищував 1500 літаків у тому числі сучасні літаки Ту-154, Ту-134, Як-42, Ан-24 і ін. Загальний обсяг перевезень пасажирів у 1991 р. складав 14,7 млн. чоловік у рік.
Після 1991 р. обсяги перевезень значно скоротилися .
Загальний стан авіаційного транспорту України. Поряд з перевезенням вантажів, пошти і пасажирів він використовується для санітарних перевезень, а також для аерофотозйомок, хімічної обробки посівів та боротьби з лісовими пожежами.
Найбільші авіапорти — Бориспіль (Київ), Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса. У післявоєнні роки збудовано нові аеровокзали у Харкові, Києві (Борисполі), Львові, Сімферополі, Дніпропетровську, Донецьку, Миколаєві, Одесі, Вінниці, Івано-Франківську, Полтаві, Чернігові, Кіровограді, Тернополі.
Авіаційний транспорт України об'єднаний у «Авіалінії України», до яких належить 27 авіазагонів, 105 аеродромів, а також підприємства для ремонту авіатехніки.
Авіаційний транспорт в основному перевозить пасажирів. Із здобуттям Україною незалежності зросла роль міжнародних перевезень. Відкрити повітряні лінії до США, Канади, Ізраїлю, Німеччини, Польщі, Австрії та інших країн. Обмежені обсяги паливно-мастильних матеріалів, зменшення польотів на короткі відстані, сучасна тарифна політика, а також розвиток мережі наземних видів транспорту зробили ряд місцевих аеропортів неперспективними, що призвело до закриття їх. Найперспективнішими аеропортами е Бориспіль, Жуляни, Луганськ, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Одеса, Івано-Франківськ, Сімферополь, Харків, з місцевих аеропортів — Вінниця, Кіровоград, Полтава, Ужгород, Херсон та Керч. Технічно поновити повітряний флот передбачається за рахунок літаків Ту-204, Ту-154 М, В, ЯК-42, Іл-114. Для міжнародних перевезень у 1992 р. на умовах лізингу придбано два літаки «Боїнг-737», що мають високі параметри паливної ефективності та комфорту. Особливі надії покладаються на створення вітчизняного аеробуса АН-218, що за основними параметрами наближається до найкращих західних зразків авіатехніки.
Подальший розвиток усіх видів транспорту України передбачає збільшення загального обсягу перевезення вантажів, пропускної і провізної спроможності залізничних магістралей, будівництво та реконструкцію автомобільних шляхів, під'їзних шляхів з твердим покриттям до сільських населених пунктів, внутрішньогосподарських шляхів з твердим покриттям, спорудження нових та реконструкцію ряду старих залізничних вузлів, станцій, морських та річкових портів, аеропортів, вантажних і пасажирських автопарків, станцій технічного обслуговування, поповнення рухомого складу транспортної системи великовантажними та швидкохідними комфортабельними суднами, літаками та автомобілями, розвиток усіх видів транспорту.
- Одеський
- 1. Роль транспорту у розвитку суспільства
- 1.2. Єдина транспортна система
- 1.3. Єдина транспортна мережа
- 1.4. Техніко-економічна характеристика видів транспорту
- 1.5. Продукція транспорту
- 2. Транспортна політика України
- 2.1. Принципи формування спільного транспортного простору і
- 2.2. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу
- 2.3. Утвердження України як транзитної держави
- 2.4. Розвиток транспортно-дорожнього комплексу України на
- 2.5. Концепція створення та функціонування національної
- 2.6. Державна політика у сфері постачання та транзиту сирої нафті Державна політика у сфері постачання та транзиту сирої нафти затверджена розпорядженням кму від 5 квітня 2002 р. № 187-р.
- 2.7. Транспортна стратегія України на період до 2020 року
- 3. Управління транспортом в Україні
- 4. Характеристики діяльності підприємств транспорту
- 4.1. Залізничний транспорт
- 4.2. Автомобільний транспорт
- 4.3. Водний транспорт
- 4.4. Авіаційний транспорт
- 4.5. Міський транспорт
- 4.6. Трубопровідний транспорт
- Управління роботою цих станцій – дистанційне і здійснюється з головної насосної станції. В нафто- та газотранспортних системах використовуются стальні зварні труби діаметром від 520 до 1020 мм.
- 4.7. Промисловий транспорт
- 5. Нові види транспорту
- Література