Природно-рекреаційні ресурси Тунісу
Природні ресурси: Нафта - 29,5 млрд.барелей (розвідані запаси, перше місце в Африці), залізні руди (3,5 млрд. тонн, місткість заліза - 55-70%), магнезійні, калійні солі, фосфорити та гіпс.
Країна розташована на півночі африканського континенту, омивається Середземним морем, межує з Алжиром та Лівією. Найбільший острів - Джерба. Площа країни - 163 тис км2. Довжина берегової лінії - 1200км.На півночі береги високі, місцями скелясті. В водах близ Тунісу - єдиний в Середземному морі кораловий риф. Все східне узбережжя - піщане. Північну частину країни займають відроги Атлаських гір. Гора Шамбі – 1544 м. Центральну цастину країни займають міжгірські плато (Тель). Північна частина країни - Туніська низовина, східна частина - низовина Сахель. На південь від Сахеля починаються напівпустельні рівнини і солончакові низини (шотти). На півдні Туніса розташовані бархани Великого Східного Ерга. Клімат: на більшій частині країни - субтропічний середземноморський, тільки на півдні - клімат тропічних пустель. Сприятливий період – літо (червень - серпень (вода - +27, повітря - +30 - +35). Купальний сезон триває 8 місяців. Більшість опадів випадає взимку (до 1000 - 1500 мм. на півночі, в центрі- 200-400 мм., південь - 100 мм.). Одна річка, що має постійний водотік - Меджерда (460 км). Всі інші річи відносяться до типу “ваді” - мають дощове живлення. Туніс має в районі атлаських гір ліси пробкового та кам’яного дуба. На рівнинах - рослинність трав’яниста. Численні оази. Тваринний світ - бідний. Зберіглися кабани, муфлони. Різноманітні птахи. Рослинництво: зернові, цитрусові, оливки, виноградарство. кспортуються білі Тунісські вина. Екстенсивне тваринництво. Гірничо-добувна галузь (фосфорити), нафта, туризм. 2000 рік - 4,2 млн туристів (2 млрд долларів). Туризм в країні почав розвиватися після проголошення незалежності країни. 1960-200 000, 1970-800 000, 1980-1,5 млн, 1990-3,2 млн. чтолвік. Готельна мережа - більше 500 готелів на 110 тис місць. Висококомфортабельні готелі - середній рівень завантаження - 60%. У високий сезон - до 90%. Авіатранспорт - 6 міжнародних аеропортів. Аir Тunis, Аir Libеrty Тunis. Працюють інші авіакомпанії. Залізниця практично не використовуються в туризмі. Автотранспорт - для внутрішніх подорожей. Довжина доріг - 32 000 км, з них 30% з твердим покриттям. Водний транспорт: паромна лінія на Францію і Італію. Грошова одиниця - дінар (1$=1 дінар). Туристичні потоки переважають з Європи: 16% - Німці, 15% - Франція, 10% - Італія. Близько 25% туристів - із Африки (паломники). Провідні туристичні райони:
1. північний (коралове узбережжя і місто Туніс)
2. східний (узбережжя, історико-культурні пім’ятки мусульман)
3. зона пустель. (Grаnd Еrg Оriеntаl).
4. Кайруан.
- Історико-культурні ресурси Індії
- Населення Йорданії, його етнічні особливості.
- Стан розвитку туризму Таїланду
- Історико-культурні ресурси Китаю
- Природно-рекреаційні ресурси Індії
- Природно рекреаційні ресурси Китаю
- Стан розвитку туризму в Китаї.
- Населення китаю, його еинічні особливості
- Населення Індії, його етнічні особливості
- Історико-культурні ресурси Таїланду
- Природно-рекреаційні ресурси Таїланду
- Стан розвитку туризму в Індії
- Історико-культурні ресурси Малайзії
- Стан розвитку туризму в Малайзії
- Природно-рекреаційні ресурси Японії
- Стан розвитку туризму в Японії
- Історико-культурні ресурси Японії
- Основні туристичні райони Африки (за вто)
- Природно-рекреаційні ресурси Тунісу
- Історико-культурні ресурси Тунісу
- Стан розвитку туризму в Марокко
- Історико-ультурні ресурси Марокко
- Населення Марокко, його етнічні особливості
- Природно-рекреаційні ресурси Південно-АфриканськоїРеспубліки
- Історико-культурні ресурси Південно-Африканської республіки
- Природно-рекреаційні ресурси Єгипту
- Історико-культурні ресурси Єгипту
- Населення оае, етнічні особливості
- 80% Населення Еміратів зосереджено в містах. Найбільше місто – Дубай з населенням понад 2,5 млн чоловік (дані на 2008 рік).