1. Загальна характеристика фінансового та економічного розвитку Іспанії на момент вступу до ЄВС

Вступ Іспанії до ЄС у 1986 році стимулював приплив іноземних інвестицій у промисловість. Це дозволило модернізувати багато підприємств і передати більшу частину промисловості Іспанії в руки іноземних інвесторів і корпорацій.

У другій половині 1980-х років економіка Іспанії була найбільш динамічною в Європі, про це свідчить те, що середньорічний приріст валового внутрішнього продукту в період з 1986-1991 року становив 4,1%.

На момент вступу Іспанії ЄВС середньорічні темпи зростання валових приватних капіталовкладень, насамперед у будівництво, офісне обладнання та компютерну техніку, піднялися до 7%. У звязку зі зниженням кредитних ставок, у тому числі і в сфері іпотеки, середньорічні темпи зростання будівництва збільшилися за останнє десятиліття на 15% в рік, що можна назвати своєрідним будівельним бумом.

Темпи приросту ВВП за 1994-2004 рр. становили понад 3,7% щорічно проти 2,7% в середньому по ЄС.

Значне зростання економічних звязків Іспанії із головними західноєвропейськими країнами зумовило зростання торгівлі з ними.

У 1994 року після вступу Іспанії Європейський валютний союз, Банк Іспанії став членом Європейської системи центральних банків.

Причини входження Іспанії до ЕВС повязані з наступним:

· Зниження ризиків, повязаних з курсами обміну валют, що дозволяє полегшити інвестування між країнами.

· Усунення витрат, повязаних з конверсійними операціями.

· Зменшення різниці у рівні цін.

· Сприяння національним і корпоративним облігаціям збільшенню ліквідності і мати більш низьку процентну ставку.

· Надання більшої свободи компаніям, щоб позичати гроші в банках за кордоном, не піддаючи себе ризикам через обмінного курсу валют. Оскільки це змушує національні банки знижувати процентні ставки, щоб бути конкурентоспроможними.