Франкфурт-на Майні
Це — один із наймолодших міжнародних фінансових центрів розвинутих країн. Здобуття Франкфуртом цього статусу пояснюється специфікою розвитку західнонімецької економіки, котра протягом усього існування ФРН зазнавала і зазнає величезної потреби в інвестиційному капіталі. Спочатку цей капітал був необхідним для відбудови зруйнованого війною господарства і виходу на рубежі високорозвинутої та конкурентоспроможної промислової держави, потім — для структурної перебудови східних земель після об'єднання Німеччини.
Введення євро стало символом нової епохи не тільки для Європи в цілому, а й для Франкфурта зокрема. Щоправда, Франкфурт і до цього був найважливішим після Лондона фінансовим центром Європи. Однак після розміщення в місті Європейського центрального банку міжнародне значення Франкфурта зросло. Тепер усі нитки європейської монетарної політики сходяться в одному центрі — у EURO-City Frankfurt.
Подібні фінансові центри є привабливими і для інших фінансових організацій. Очевидно, що навіть за доби електронних комунікаційних і торговельних систем, не пов'язаних з визначеними місцями, територіальний фактор, тобто близькість до ринку і його головних гравців, не втрачає свого значення.
Крім Європейського центрального банку і Німецької біржі, у Франкфурті розташовані також центральні офіси як провідних німецьких, так і низки відомих закордонних банків. Усього в місті налічується 381 кредитна установа, у тому числі 243 закордонних. Крім того, у Франкфурті працюють 167 страхових компаній та багато інших організацій сфери фінансових послуг.
Привабливість Франкфурта як фінансового центру визначається також надзвичайно розвинутою біржовою діяльністю. За обсягом товарообороту Франкфурт як біржовий центр посідає третє місце у світі після Нью-Йорка і Лондона. Переваги Німецької біржі є результатом стратегічного планування та інновацій у сфері торговельних систем і створення нових біржових сегментів. Так, із введенням електронної торговельної системи Xetra частка ринку Німецької біржі порівняно з 8 регіональними німецькими біржами збільшилася з 50 до 90 %. За обсягом електронної торгівлі Франкфурт уже давно випередив Лондон і є першим у Європі. Ринок деривативів Eurex випередив Чикаго й утримує світову першість.
Зміцненню позицій Франкфурта як фінансового центру сприяє також стратегічна співпраця. Наприклад, Eurex виник після злиття бірж — швейцарської опціонної Soffex і німецької ф'ючерсної DTB. Через торговельний майданчик Xetra Франкфурт пов'язаний з торговельними майданчиками Цюріха, Відня та Гельсінкі.
Франкфурт є також великим вузлом транспортних комунікацій між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем. Аеропорт Франкфурта прямо пов'язаний із залізничною мережею швидкісних європейських потягів, місто є осереддям європейських автодорожніх шляхів. Будь-який з європейських економічних центрів відділяють від Франкфурта дві — максимально три години їзди. Крім того, Франкфурт є вузловим пунктом європейських телекомунікаційних мереж і мереж передачі даних, що робить його ідеальним центром електронної торгівлі й комунікації.
Завдяки державній політиці стимулювання експорту капіталу з ФРН ринки капіталу цієї країни є, мабуть, найвільнішими у світі (за винятком Люксембурга та "фіскальних оазисів"). Серед них простежується досить чітка спеціалізація. Так, Дюссельдорф вважається фінансовим центром для важкої промисловості, Гамбург обслуговує зовнішньоторговельні операції, у Мюнхені зосереджуються іпотечні операції.
Токіо
Міжнародні валютно-фінансові операції в Токіо, як ні в одній іншій розвинутій країні, контролюються і регламентуються. Тут досі є порівняно сильними обмежувальні заходи" що стримують випуск у Токіо нерезидентами цінних паперів у єновій валюті або отримання банківських кредитів у єнах. Проте Токійський фінансовий центр, який репрезентує одну з найпотужніших економік світу, має великі перспективи до перетворення як у міжнародний, так і іноземний ринок капіталу. Поширилася думка, що в недалекому майбутньому Токіо посяде таке саме місце на ринку євровалют в Азії, як Лондон у Європі, а на міжнародному ринку стане азійським Нью-Йорком, оскільки єна в кінцевому підсумку, очевидно, все ж таки перетвориться на світову резервну і розрахункову валюту.
Загалом у Японії роль біржі зводиться здебільшого до виконання функцій інституції котирування цінних паперів. Для великої фірми котирування її акцій на біржі вважається однією з головних умов успішної виробничої діяльності. Не випадково Японія різко вирізняється серед інших розвинутих країн саме за кількістю і вартістю цінних паперів, що котируються на біржі, а не за їхнім оборотом. У цьому вона поступається тільки США й Англії.