logo search
Електронний варіант МЕВ 3 курс

2. Тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Мито, його види та функції

Класичним інструментом регулювання зовнішньоторгової політики є митні тарифи, які нараховуються при імпорті або експорті товару.

Митний тариф - це систематизований перелік митних ставок, які нараховуються при імпорті або експорті товару на його вартість.

Тарифні методи спрямовані на здешевлення експорту, подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).

Митні тарифи виконують три основні функції:

- фіскальну - забезпечують поповнення доходної частини державного бюджету та поліпшують стан платіжного балансу;

- протекціоністську - захищають національного виробника від іноземної конкуренції;

- балансуючу - запобігають небажаному експорту товарів, внутрішні ціни яких нижчі від світових.

Таблиця 1.2

Види митних тарифів

За способом стягнення

Адвалорні

Специфічні

Комбіновані

За об'єктом стягнення

Імпортні

Експортні

Транзитні

За характером дії

Сезонні

Антидемпінгові

Компенсаційні

За походженням

Автономні

Конвенційні

Преференційні

За типами ставок

Постійні

Змінні

-

За способом нарахування

Номінальні

Ефективні

-

Залежно від способу стягнення:

- адвалорні - встановлюють у відсотках до митної вартості товару;

- специфічні - нараховують у визначеному розмірі до одиниці вимірювання товару;

- комбіновані - об'єднують специфічні та адвалорні мита. За об'єктом стягнення:

- імпортні - обкладаються товари, що ввозяться до країни;

- експортні - нараховуються на експортні товари;

- транзитні - стягуються з товарів, що перевозяться транзитом через територію країни.

За характером дії:

- сезонні - застосовуються для оперативного регулювання торгівлі сезонною продукцією;

- антидемпінгові - вводяться з метою захисту від демпінгу;

- компенсаційні - нараховуються на імпортовані товари, у виробництві яких використано субсидії, й їх ввезення завдає шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів.

За походженням:

- автономні - вводяться на підставі односторонніх рішень уряду;

- конвенційні - визначаються на базі двосторонніх або багатосторонніх угод;

- преференційні - встановлюються на основі багатосторонніх угод за ставками, нижчими, ніж діючі.

За типами ставок:

- постійні - встановлюються урядом і не змінюються залежно від обставин;

- змінні - змінюються залежно від обставин, визначених урядом. За способом нарахування:

- номінальні - визначаються в самому тарифі;

- ефективні - встановлюють рівень митних зборів з урахуванням мита на комплектуючі вироби.

У міжнародній практиці в якості економічних інструментів регулювання торговельних процесів з урахуванням екологічного чинника актуалізується використання прямих і опосередкованих (непрямих) методів регулювання, а також їх комбінації (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Принципи екологічного захисту відповідно до торговельних механізмів

Принцип

Зміст

Адекватності

Адекватне врахування еколого-економічних результатів у торговельних операціях.

Відповідність багатосторонніх заходів, які приймаються у сфері охорони довкілля, положенням ГАТТ/СОТ. Урахування взаємозв'язків між торгівлею й довкіллям у контексті стійкого розвитку

Заохочення

Сприяння широкому діалогу між представниками торговельних об'єднань (союзів) і екологічних організацій. Участь країн, що розвиваються, у багатосторонніх механізмах справедливого вирішення торговельних суперечок у рамках СОТ

Забезпечення

Дотримання міжнародних зобов'язань у випадках, коли застосовуються торговельні заходи, пов'язані з охороною навколишнього середовища.

Урахування особливих чинників, які впливають на політику у сфері охорони довкілля і торгівлі в країнах, що розвиваються, при впровадженні природоохоронних норм і застосуванні заходів у сфері торгівлі.

Розробка та впровадження екологічної політики як відповідної правової і організаційної основи для задоволення нових потреб в охороні довкілля, які можуть виникнути в результаті змін у сфері виробництва і напрямів торгівлі

Інтеграції

Участь громадськості у формуванні, узгодженні і провадженні торговельної політики як один із шляхів підвищення відкритості в умовах даної країни.

Спільна участь виробника, споживача і трейдера в розробці (оптимізації) схем використання (споживання) кінцевого продукту

Регулювання

Усунення суперечностей між торговельною практикою і проблемами навколишнього середовища методами, які б дозволяли уникнути вжиття жорстких екологічних заходів, що можуть спричинити запровадження необгрунтованих торговельних обмежень

Обмеження

Уникати торговельних обмежень як засобу компенсації різниці у витратах, обумовлених розбіжностями в природоохоронних стандартах і нормах.

Уникати запровадження односторонніх заходів з вирішення екологічних проблем без урахування інтересів країни-імпортера (принцип недискримінації; принцип найменшого обмеження; принцип прозорості при прийняті торговельних заходів, пов'язаних з охороною довкілля; принцип ін-формованості, ін.).

Екологічні стандарти і норми не повинні служити приводом для безпідставної або необгрунтованої торговельної дискримінації чи запровадження торговельних обмежень