1.1. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
Безпека життєдіяльності (БЖД) – наука, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності. Якраз діяльність і вирізняє людину від інших істот. Вона є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства. Форми діяльності різноманітні. Вони охоплюють практичні, інтелектуальні і духовні процеси, які протікають в побуті, громадській, культурній, виробничій, науковій та інших сферах життя.
Діяльністю займаються всі – діти, дорослі, люди похилого віку, тому безпека діяльності має відношення до всього людства.
Актуальність дисципліни ще більше зростає у зв’язку зі сталим розвитком людства на базі, що забезпечує його існування, тобто аксіоми про потенційну небезпеку діяльності - кожний вид діяльності є потенційно небезпечний. Ця аксіома справедлива і для бездіяльності, тому що бездіяльна людина ще більше залежить від діяльності іншої людини.
Рис.1 - Структура системи забезпечення безпеки життєдіяльності.
Зв’язки прямого і зворотного формування системи
Безпека людини є базовою складовою “сталого людського розвитку” (Sustainable Human Development). Він широко використовується ООН як основна характеристика гуманітарного поступу суспільства. Сталий розвиток людства – це такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й соціального, духовного зростання, що сприяє гуманізації національного менталітету і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду. Основною ознакою, що відрізняє сталий розвиток від усіх інших форм соціального руху і видозміни, є відновлення природного і культурного довкілля, коли не тільки не знищується життєвий потенціал, а й підвищується соціальна відповідальність людей, гуманізуються взаємини, ставлення, реакції. Тому актуальність питань з безпеки життєдіяльності полягає саме у забезпеченні сталого людського гармонійного розвитку людства і природи. Виходячи з концепції сталого розвитку людства безпеку життєдіяльності найбільш повно можна охарактеризувати як багатопрофільну галузь знань про закони природозберігаючого формування техносфери планети та її збалансованого економічного й суспільного розвитку.
- 1.1. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
- 1.2. Терміни та визначення безпеки життєдіяльності
- 1.3. Характеристика системи “людина – життєве середовище”
- 1.4. Класифікація небезпечних і шкідливих факторів (ншф)
- 1.5. Основні положення теорії ризику
- 1.6. Управління та прогнозування ризиків
- 2.1 Людський чинник в системі безпеки
- 2.2 Значення аналізаторів людини в системі ”людина - життєве середовище”
- 2.3. Структура аналізаторів, їх властивості. Закон Вебера-Фехнера
- Основні види рецепторів
- 2.4. Характеристика основних аналізаторів
- 2.5. Природа людських помилок
- 3.1. Складові природного середовища та їх характеристика
- 3.2 Гігієнічна характеристика чинників природного середовища
- 3.3. Природні небезпеки
- 4.1. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
- 4.2. Урбанізоване середовище
- 4.3. Небезпечні та шкідливі чинники техногенного середовища
- 4.4. Показники оцінки шкідливої дії речовин
- 4.5. Сукупна дія небезпечних і шкідливих чинників міського і побутового середовища
- 5.1. Загальні принципи забезпечення державної безпеки
- 5.2. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності
- 5.3. Правові основи безпеки життєдіяльності
- 5.4. Нагляд і контроль у галузі безпеки життєдіяльності