Історико-культурні ресурси Японії

 Історико-культурна спадщина представлена буддійськими та синтоїстськими храмами, імператорськими палацами та замками феодалів, будівлями стародавньої столиці Кіото, меморіалом Хіросіми. Неповторні культурно-історичні пам'ятники і чудовіландшафти в Японії можна знайти скрізь. Столиця Токіо імегаполіс Осака вважаються центрами туризму. Поручрозташовані прибережний місто Камакура (бронзова статуяВеликого Будди) і древнє місто Никко, що лежить серед гарного ландшафту. Осака є вихідним пунктом для екскурсій встародавні імператорські міста Кіото і Нара. У Кіотознаходяться незліченні буддистські і сінтоїстські споруди, вНарі - кілька найдавніших у Східній Азії буддистських храмів. На півострові Ісі знаходиться важлива синтоїстська святиня - святилище богині сонця Аматерасу. Великий інтереспредставляють міста Хімедзі Хіросіма і Нагасакі, а також «японські Альпи», де можна займатися лижним спортом іальпінізмом.

Населення Японії, його етнічні особливості

Зараз населення Японії складає 127,7 млн чоловік. Етнічний склад. 99% — японці, 0,5% — корейці, 0,5% – китайці і айни (залишки корінного населення). Релігія. Синтоїзм (76 %), буддизм (16 %) і християнство. Демографічна ситуація в Японії така сама, як і в інших розвинених країнах. В етнічному плані Японія є країною одного етносу — японців. Крім них, є трохи корейців та китайців. На відміну від Західної Європи, в Японії немає іноземних робітників і ставлення до імпорту робочої сили є негатив¬ним. 

Населення Малайзії, його етнічні особливості

Чисельність населення Малайзії становить 27 565 821 осіб. Із них приблизно 4/5 концентрувалися в Півострівній Малайзії. Народжуваність у Малайзії становить 2,37 на 1000 осіб, а коефіцієнт смертності - 5,12. Темпи демографічного зростання населення були на рівні 1,86% на рік. Середня тривалість життя в Півострівній Малайзії 69,01 року для чоловіків і 74,51 року для жінок, що істотно перевершує відповідні показники для штату Сабах. На цій території площею 131,6 тис. кв. км домінують три етнічні спільноти: малайська (61%), китайська (29%) й Індійці, пакистанці та бангладешці (10%).

Основні туристичні макрорегіони світу (за класифікацією ВТО)

Туристичні макрорегіони світу (за класифікацією ВТО): 1. Європейський (усі країни Європи, крім колишнього СРСР, + Туреччина, Кіпр і Ізраїль) 2. Американський (усі країни Північної І Південної Америки)  3. Азіатсько-тихоокеанський (АТР, усі країни Східної і Південно-Східної Азії, Австралія й Океанія) 4. Близькосхідний (країни Південно-західної Азії + Єгипет і Лівія) 5. Африканський (всі країни Африки за винятком Єгипту і Лівії) 6. Південноазіатський (країни Південної Ази) Для всіх макрорегіонів характерна поступова динаміка розвитку, проте темпи не однакові, як і не однакова кількість туристських прибуттів. Найбільша їх частка припадає на Європу (58 %). Це пояснюється наявністю всіх видів рекреаційних ресурсів, стабільною економічною і політичною ситуацією в цьому макрорегіоні, наявністю розвиненої інфраструктури та вигідним географічним положенням. Проте відпочинок в Європі дорожчий, ніж в інших макрорегіонах, що негативно впливає на розвиток туризму в цьому регіоні. Другу позицію займає Азійсько-Тихоокеанський макрорегіон, частка туристських прибуттів у ньому складає 19 %. Це пояснюється наявністю унікальних та екзотичних видів рекреаційних ресурсів, високим рівнем сервісу. І все це на фоні нижчих цін і менших витрат, ніж, наприклад, в Європі або Америці.

Проте негативний вплив на розвиток цього макрорегіону та на кількість туристських прибуттів чинить нестабільна політична ситуація, часті випадки природних катаклізмів, таких як землетруси, цунамі, повені. Третю позицію займає Американський макрорегіон. Дещо нижча частка туристських прибуттів у ньому пояснюється не зниженням туристичної привабливості Америки, а швидшим темпом розвитку туристичної індустрії в інших макрорегіонах. Цей регіон характеризується наявністю більшості видів рекреаційних ресурсів, розвиненою інфраструктурою. Проте нестабільна політична ситуація в країнах Південної Америки, природні катаклізми у США (урагани, повені) сприяють зниженню частки туристських прибуттів [44; 78].

На передостанньому місці, за часткою туристських прибуттів, перебуває Африканський макрорегіон. Африка – найдешевше місце відпочинку у світі, де зосереджені багаті природні рекреаційні ресурси, що сприяє збільшенню кількості туристських прибуттів. Проте недостатньо розвинута інфраструктура, низький рівень туристичного сервісу, відсутність значних культурно-історичних рекреаційних ресурсів негативно впливають на розвиток туристичної галузі. Близькосхідний туристичний макрорегіон характеризується найнижчою часткою туристських прибуттів, яка складає 2 %. Це пояснюється нестабільною політичною ситуацією в регіоні, відсутністю розвиненої туристичної інфраструктури. Проте тривалий туристичний сезон, наявність багатих рекреаційних ресурсів, як природних, так і культурно-історичних, близькість розвинутих Європейських держав позитивно впливають на розвиток туризму в регіоні і складають значну частку в його туристсько-рекреаційному потенціалі.