2.5.2. Партія як політичний інститут: ознаки, функції та класифікація
Історія розвитку політичних партій засвідчила, що цей політичний інститут є досить складним суспільним феноменом. Тому, незважаючи на наявність значної кількості публікацій, присвячених партіям, в партології не вироблено єдиного загальновизнаного визначення сутності політичних партій. Дослідники пропонують чимало різноманітних, часто суперечливих підходів до розуміння суті партій. Найбільш поширеними є наступні підходи:
1.Класовий підхід: політичні партії — це найбільш активна і організована частина класу чи соціальної групи, що виражає його інтереси. Основною ознакою політичної партії, з точки зору класового підходу, є її класова природа і соціальноекономічна обумовленість інтересів її членів.
2.Ідеологічний — трактування політичної партії як спільності людей не тільки за соціально-економічним критерієм, але й об'єднаних за подібністю ідейних поглядів.
3.Інституціальний — розуміння партії як організації, що діє в системі органів державної влади.
4.Функціональний підхід розглядає політичну партію з позицій виконуваних партією функцій. Головна функція партій — прихід до влади, отже і політичні партії трактуються як групи людей, що ставлять перед собою ціль здобуття влади.
Американські науковці Ж. Ла Паломбара та М. Вайнер у праці "Політичні партії і політичний розвиток" наводять чотири основних критерії, які лежать в основі визначення політичної партії:
1) тривалість діяльності партійної організації. Партія — це структурно оформлена організація, яка засновується не на кілька років, а повинна пережити своїх засновників;
2) наявність стійких місцевих організацій, що підтримують зв'язки з центральним керівництвом. Наявність зв'язків з осередками на місцях відрізняє партію від парламентської групи, що існує тільки на національному рівні;
3) спрямованість керівників центральних і місцевих організацій на боротьбу за владу, а не лише намагання впливати на неї. Цей критерій дозволяє встановити різницю між політичними партіями і різними суспільно-політичними організаціями;
- 1.1.2. Політика як соціальне явище та об'єкт вивчення політології
- 1.2.2. Характерні риси французької школи в політології
- 1.3.2.Форми, види та механізм реалізації політичної влади
- 1.4.2. Історичні форми та емпіричні моделі демократії
- Теорія "поліархії" Р.Даля.
- Партиципаторні теорії демократії (демократія участі).
- 1.4.3. Перехід до демократії. Умови переходу
- 2.1.2. Структура і функції політичної системи
- 2.2. Держава як інститут політичної системи: сутність, ознаки, форми та основні функції
- 2.2.1. Сутність, походження та функції держави
- 2.2.3. Форма державного устрою
- Авторитаризм.
- Демократичний режим.
- 2.2.5. Концепція правової, соціальної держави
- 2.3.2. Конституційний механізм розподілу державної влади в Україні
- 2.3.3. Верховна Рада України в системі відносин органів державної влади
- 2.3.4.Інститут президентства в Україні: етапи становлення і порядок взаємодії з іншими органами влади
- 2.3.5. Особливості становлення та функціонування Кабінету Міністрів України
- 2.4.2. Етапи становлення місцевого самоврядування в Україні
- 2.5.2. Партія як політичний інститут: ознаки, функції та класифікація
- 2.5.4. Етапи становлення і розвитку партійної системи України
- 3.1.1. Поняття "політична участь" та його інтерпретація в сучасній політичній науці
- 3.1.3.Особливості політичної участі в Україні
- 3.2.2. Причини виникнення, ознаки та функції політичних конфліктів
- 3.2.3. Типологія політичних конфліктів та криз
- 3.2.4. Основні способи та шляхи розв'язання політичних конфліктів і криз
- 3.3.3. Основні типи виборчих систем сучасності: порівняльний аналіз
- 3.3.4.Особливості формування виборчої системи України
- Розділ 4 СОЦІАЛЬНІ ТА ЦІННІСНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИКИ
- 4.1.Політична свідомість, політична культура і політична соціалізація
- 4.1.1.Політична свідомість як суспільне явище
- 4.1.3. Політична соціалізація, її суть та основні теоретичні концепції
- 4.2.2. Структура політичної ідеології
- 4.3.2. Теорії націй і націоналізму
- 4.3.4. Етнополітичні конфлікти: причини виникнення, динаміка, типологія та способи врегулювання
- 4.3.5. Етнонаціональна політика України
- Розділ 5 СВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС. СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
- 5.1.2. Процес формування та механізм реалізації зовнішньої політики держав. Міжнародне право
- 5.1.5. Міжнародний тероризм
- 5.2.2. Основні закони геополітики
- 5.2.4. Геополітичні епохи
- Шановний, читачу!