2.4.2. Етапи становлення місцевого самоврядування в Україні
Як свідчать дані історичних досліджень, вже у період Київської Русі на території України існували декілька форм місцевого самоврядування, а саме:
1)територіальна сусідська община (громада);
2)віче;
3)громадське самоврядування в містах.
З другої половини XIV століття значна частина українських земель увійшла до складу Великого князівства Литовського, і тривалий час місцеве самоврядування розвивалося в межах його державної системи. В українських містах почало запроваджуватися Магдебурзьке право, яке створило нову юридичну основу для розвитку місцевого самоврядування. У 1339 році останній Галицький князь Болеслав-Юрій вперше подарував Магдебурзьке право українському місту Сянок; у 1356 р. його дістав Львів, у 1432 р. — Луцьк, у 1444 р. -— Житомир. Міста, які мали Магдебурзьке право, називалися в Україні магістральними, а міста, які цього права не мали, — ратушними.
Приєднання у 1654 р. більшої частини українських територій до Росії ознаменувало початок ліквідації традиційних форм місцевого самоврядування. Спочатку українські землі мали запевнення про непорушність прав на місцеве самоврядування, а у 60—70-х роках XVII століття деякі українські міста навіть здобули Магдебурзьке право. Однак у 1764 році був ліквідований інститут гетьманства, а через два десятиліття в Росії була проведена чергова адміністративно-територіальна реформа, і вся імперія, включно Україна, була поділена на 50 нових губерній.
У 1785 р. імператриця Катерина II видала "жалувану грамоту городам", відповідно до якої формувалися нові органи місцевого самоврядування — міські думи. За правовим статусом українське міщанство було зрівняно з жителями інших міст. Цей крок свідчив про закінчення процесу уніфікації форм суспільного життя в Україні та в решті земель, які входили до складу Російської імперії. У 1831 році Магдебурзьке право було офіційно скасоване на Лівобережній Україні, а у 1834 році — в Києві.
Регіональне самоврядування на загальноімперських засадах було запроваджене в Україні після проведення імператором Олександром II земської реформи у 1864 році. На рівні губерній формувалися представницькі органи місцевого самоврядування — губернські земські збори. Реформу міського самоврядування було здійснено у 1870 році. Вона передбачала створення представницьких органів міського самоврядування — міських дум, які обиралися жителями міста за куріальною системою. Виконавчим органом міського самоврядування стала управа на чолі з міським головою, який обирається міською думою.
Щодо західноукраїнських земель, то відразу після входження до складу Австрійської монархії на їх території розгорнулися процеси посилення і зміцнення централізованої державної влади і, відповідно, згортання місцевого самоврядування. У
- 1.1.2. Політика як соціальне явище та об'єкт вивчення політології
- 1.2.2. Характерні риси французької школи в політології
- 1.3.2.Форми, види та механізм реалізації політичної влади
- 1.4.2. Історичні форми та емпіричні моделі демократії
- Теорія "поліархії" Р.Даля.
- Партиципаторні теорії демократії (демократія участі).
- 1.4.3. Перехід до демократії. Умови переходу
- 2.1.2. Структура і функції політичної системи
- 2.2. Держава як інститут політичної системи: сутність, ознаки, форми та основні функції
- 2.2.1. Сутність, походження та функції держави
- 2.2.3. Форма державного устрою
- Авторитаризм.
- Демократичний режим.
- 2.2.5. Концепція правової, соціальної держави
- 2.3.2. Конституційний механізм розподілу державної влади в Україні
- 2.3.3. Верховна Рада України в системі відносин органів державної влади
- 2.3.4.Інститут президентства в Україні: етапи становлення і порядок взаємодії з іншими органами влади
- 2.3.5. Особливості становлення та функціонування Кабінету Міністрів України
- 2.4.2. Етапи становлення місцевого самоврядування в Україні
- 2.5.2. Партія як політичний інститут: ознаки, функції та класифікація
- 2.5.4. Етапи становлення і розвитку партійної системи України
- 3.1.1. Поняття "політична участь" та його інтерпретація в сучасній політичній науці
- 3.1.3.Особливості політичної участі в Україні
- 3.2.2. Причини виникнення, ознаки та функції політичних конфліктів
- 3.2.3. Типологія політичних конфліктів та криз
- 3.2.4. Основні способи та шляхи розв'язання політичних конфліктів і криз
- 3.3.3. Основні типи виборчих систем сучасності: порівняльний аналіз
- 3.3.4.Особливості формування виборчої системи України
- Розділ 4 СОЦІАЛЬНІ ТА ЦІННІСНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИКИ
- 4.1.Політична свідомість, політична культура і політична соціалізація
- 4.1.1.Політична свідомість як суспільне явище
- 4.1.3. Політична соціалізація, її суть та основні теоретичні концепції
- 4.2.2. Структура політичної ідеології
- 4.3.2. Теорії націй і націоналізму
- 4.3.4. Етнополітичні конфлікти: причини виникнення, динаміка, типологія та способи врегулювання
- 4.3.5. Етнонаціональна політика України
- Розділ 5 СВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС. СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
- 5.1.2. Процес формування та механізм реалізації зовнішньої політики держав. Міжнародне право
- 5.1.5. Міжнародний тероризм
- 5.2.2. Основні закони геополітики
- 5.2.4. Геополітичні епохи
- Шановний, читачу!