2.3.5. Особливості становлення та функціонування Кабінету Міністрів України
Проблема інституціалізації виконавчої гілки влади та нормативного визначення механізмів й організаційних форм здійснення притаманних їй функцій у системі поділу влади в незалежній Україні і до сьогодні залишається однією з найважливіших у політикоправовій сфері.
На момент проголошення Декларації "Про державний суверенітет" від 16 липня 1990 р. повноваження виконавчої влади були визначені главою 13 Конституції УРСР 1978 p., проте чіткої регламентації процедурних питань роботи, що відповідало б демократичним зразкам, не було. Рада Міністрів УРСР за Основним Законом 1978 р. визначалася як "вищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади" (ст.115). Тому 18 квітня 1991 р. Верховна Рада Української РСР з метою вдосконалення структури державного управління постановила утворити Кабінет Міністрів Української РСР, після створення якого Рада Міністрів УРСР склала свої повноваження.
Після набуття чинності Закону Української РСР "Про зміни і доповнення Конституції Української РСР у зв'язку із вдосконаленням системи державного управління" від 21 травня 1991 р. Кабінет Міністрів Української РСР став найвищим органом державного управління. Але найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади проголошувався Президент.
Інформуючи про подальше реформування в системі виконавчої влади, потрібно відзначити наступні кроки.
Важливим етапом у подальшому реформуванні в системі виконавчої влади і становленні українського уряду була постанова Кабінету Міністрів від 8 липня 1993 p., коли було затверджено Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України та його Президії. Український уряд поступово трансформувався від адміністративно-командної системи управління державою до демократичного виконавчого інституту влади, який забезпечував здійснення державної політики та виконання законодавства.
Значною віхою в інституціалізації Кабінету Міністрів було підписання Конституційного договору, за яким було визначено, що уряд України — Кабінет Міністрів
— є центральним колегіальним органом державної виконавчої влади, підпорядкованим Президентові України і відповідальним перед ним. У межах своїх повноважень Кабінет Міністрів України:
1) забезпечував здійснення внутрішньої і зовнішньої політики, виконання Конституції і законів України, постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України;
- 1.1.2. Політика як соціальне явище та об'єкт вивчення політології
- 1.2.2. Характерні риси французької школи в політології
- 1.3.2.Форми, види та механізм реалізації політичної влади
- 1.4.2. Історичні форми та емпіричні моделі демократії
- Теорія "поліархії" Р.Даля.
- Партиципаторні теорії демократії (демократія участі).
- 1.4.3. Перехід до демократії. Умови переходу
- 2.1.2. Структура і функції політичної системи
- 2.2. Держава як інститут політичної системи: сутність, ознаки, форми та основні функції
- 2.2.1. Сутність, походження та функції держави
- 2.2.3. Форма державного устрою
- Авторитаризм.
- Демократичний режим.
- 2.2.5. Концепція правової, соціальної держави
- 2.3.2. Конституційний механізм розподілу державної влади в Україні
- 2.3.3. Верховна Рада України в системі відносин органів державної влади
- 2.3.4.Інститут президентства в Україні: етапи становлення і порядок взаємодії з іншими органами влади
- 2.3.5. Особливості становлення та функціонування Кабінету Міністрів України
- 2.4.2. Етапи становлення місцевого самоврядування в Україні
- 2.5.2. Партія як політичний інститут: ознаки, функції та класифікація
- 2.5.4. Етапи становлення і розвитку партійної системи України
- 3.1.1. Поняття "політична участь" та його інтерпретація в сучасній політичній науці
- 3.1.3.Особливості політичної участі в Україні
- 3.2.2. Причини виникнення, ознаки та функції політичних конфліктів
- 3.2.3. Типологія політичних конфліктів та криз
- 3.2.4. Основні способи та шляхи розв'язання політичних конфліктів і криз
- 3.3.3. Основні типи виборчих систем сучасності: порівняльний аналіз
- 3.3.4.Особливості формування виборчої системи України
- Розділ 4 СОЦІАЛЬНІ ТА ЦІННІСНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИКИ
- 4.1.Політична свідомість, політична культура і політична соціалізація
- 4.1.1.Політична свідомість як суспільне явище
- 4.1.3. Політична соціалізація, її суть та основні теоретичні концепції
- 4.2.2. Структура політичної ідеології
- 4.3.2. Теорії націй і націоналізму
- 4.3.4. Етнополітичні конфлікти: причини виникнення, динаміка, типологія та способи врегулювання
- 4.3.5. Етнонаціональна політика України
- Розділ 5 СВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС. СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
- 5.1.2. Процес формування та механізм реалізації зовнішньої політики держав. Міжнародне право
- 5.1.5. Міжнародний тероризм
- 5.2.2. Основні закони геополітики
- 5.2.4. Геополітичні епохи
- Шановний, читачу!