80. Порівняльна характеристика акредитиву та інкасо

Акредитив – угода, в якій банк зобов’язується на прохання клієнта оплатити документи третій особі (бенефіціару-експортеру), на користь якого відкрито акредитив, чи оплатити акцепт трати, яку виставив бенефіціар, чи негоціацію (купівлю документів), виставлені йому експортером (бенефіціарієм) відповідно до певних умов.

Інкасо — банківська операція, завдяки якій банк за дорученням клієнта отримує платіж від імпортера за відвантажені в його адрес товари і послуги, зараховуючи ці кошти на рахунок експортера в банку.

Якщо акцентувати увагу на основнній відмінності інкасової форми розрахунків від акредитивної, яка полягає в тому, що при документарному інкасо банки не беруть на себе зобов’язання здійснити платіж. Їхня відповідальність, таким чином, зводиться здебільшого до переказування і вручення документів проти сплати чи акцепту, але без власного зобов’язання здійснити платіж, якщо покупець не виконає або не зможе виконати своїх зобов’язань по інкасо. Крім того, завдяки меншій формальній вимогливості ця послуга пов’язана з меншими витратами і є значно гнучкішою. Оскільки при документарному інкасо продавець до момента відвантаження товару ще не може бути впевненим в тому, що покупець насправді зробить платіж, документарне інкасо підходить для здійснення платежів тоді, коли продавець повністю довіряє покупцеві і впевнений, що той оплатить відвантажені товари і надані послуги; коли політичні, економічні та правові умови в країні покупця стабільні; коли країна-отримувач не має імпортних обмежень та ін.