logo search
Chast_17_18_19

5. Проблеми і перспективи розвитку комплексу хімічних виробництв україни

Хімічна промисловість є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища. Водночас це по суті єдина галузь, що утилізує відходи виробництва. Оновлення та використання прогресивних технологій у хімічній промисловості дає змогу обмежити її негативний вплив на природні умови життєдіяльності населення.

У перспективі в галузях хімічного комплексу України перед­бачається здійснити систему заходів.

В азотній промисловості планується поетапна реконструкція та модернізація агрегатів синтезу аміаку, що забезпечить істотне зниження витрат енергоносіїв. Поряд з розширенням мережі аміакопроводів очікується повна переорієнтація на використання каталізаторів синтезу аміаку і азотної кислоти вітчизняного виробництва та поступова переорієнтація збуту аміаку й карбаміду із зовнішнього ринку на внутрішній.

У виробництві фосфорних та калійних добрив передбачається впровадження сучасних технологій у видобуток та збагачення каліймістких руд вітчизняних родовищ, а також будівництво нових агрегатів сірчаної кислоти на підприємствах — виробниках фосфорних добрив.

Велика увага приділятиметься розвитку шинної промисловості. У шинній та гумотехнічній промисловості важливо досягти збіль­шення асортименту та підвищення якості продукції. Очікується часткова переорієнтація на поставку каучуку з країн північно-східної Азії. У перспективі планується освоєння виробництва полімерної сірки та впровадження її у виробництво шин.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Гірничохімічна промисловість — галузь хімічної промисловості, що спеціалізується на видобутку різноманітної природної сировини для інших галузей хімічної промисловості і перш за все для основної хімії.

Кокс — тверда, пориста вуглеводиста маса, яка виробляється з кам’яного вугілля і використовується в чорній металургії (у доменному виробництві) для технологічних цілей.

Мікробіологічна промисловість — галузь хімічної промисловості, що виготовляє кормові дріжджі, білково-вітамінні концентрати, антибіо­тики немедичного призначення.

Основна (неорганічна) хімія — галузь хімічної промисловості, що виробляє різні кислоти, луги, соду, мінеральні добрива, деякі хімічні елементи (хлор), вибухові речовини, нафтопродукти, папір, хімічні волокна тощо. Ця галузь використовує переважно мінеральну сировину — сірку, сірчаний колчедан, кухонну і калійні солі, фосфорити, вапняки, а також різноманітні промислові відходи, в тому числі відходи, що містять сірку (відходи металургійних підприємств і електростанцій), гази нафто- і коксохімії.

Рапа — насичена солями вода соляних озер.

Хімія органічного синтезу — галузь хімічної промисловості, що виробляє:

  1. значну кількість органічних (вуглемістких) сполучень (вуглеводи та їх численні похідні — етилен, пропілен, ацетилен, бутилени, бензоли тощо) і напівфабрикатів для виготовлення полімерних матеріалів. Сировиною для їх виробництва служать продукти переробки горючих копалин, переважно природні гази, що відходять при вугле- і нафтопереробці, продукти газифікації вугілля;

  2. самі полімерні матеріали (синтетичні смоли, пластмаси, синтетич­ні волокна, синтетичний каучук);

  3. вироби з полімерних матеріалів (гумовотехнічне виробництво, виробництво шин, виробів із пластмас тощо).

?

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Назвіть природні і економічні передумови розвитку хімічної промисловості України.

  2. Визначте місце хімічної промисловості в господарському комплексі України.

  3. Який вплив чинить хімічна промисловість на розвиток і розміщення продуктивних сил?

  4. Визначте галузеву структуру хімічної промисловості України.

  5. Обгрунтуйте особливості і принципи розміщення галузей основної хімії України.

  6. Охарактеризуйте сучасний стан хімічної промисловості України.

  7. Охарактеризуйте розміщення виробництва мінеральних добрив на Україні, їх сировинну базу.

  8. Охарактеризуйте розміщення хімії органічного синтезу.

Література

  1. А. П. Голиков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник. — К.: Либідь, 1997. — 320 с.

  2. Заставний Ф. Д. Географія України. — Львів: Світ, 1994. — С. 268—270.

  3. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. В. В. Ковалевського, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенова. — К.: Знання, 1996. — С. 307—324.

  4. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Є. П. Качана. — К.: Вища школа, 1998. — С. 149—159.

?

ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ

  1. Хімічна промисловість і науково-технічний прогрес.

  2. Сучасні тенденції розвитку хімічної промисловості.