logo
Аграрний ринок Люксембургу

РОЗДІЛ 3. Оцінка рівня державної підтримки аграрного ринку Люксембургу

Всі заходи державної підтримки умовно розкладено по трьох різнокольорових скриньках: “зелена”, “жовта”й “блакитна”.

“Зелена скринька” - це заходи державної підтримки, що зовсім не впливають або впливають мінімально на виробництво і торгівлю. Вони фінансуються з Держбюджету і не мають своїм наслідком підтримку цін виробників. Держава має право фінансувати заходи “зеленої скриньки” у будь-якому необхідному обсязі, залежно від можливостей бюджету.

"Жовта скринька" - програми, спрямовані на стимулювання виробництва та підвищення прибутковості (підтримка цін на продукцію, здешевлення вхідних матеріально-технічних ресурсів, ін.).

Заходи “блакитної скриньки”спрямовано на обмеження перевиробництва (що актуально для розвинутих країн), і щодо них також немає обмежень фінансування з бюджету.

Державні витрати в межах “зеленої скриньки”можуть здійснюватись у таких напрямах:

* наукові дослідження, підготовка кадрів, інформаційно-консультаційне обслуговування;

* ветеринарні й фітосанітарні заходи, контроль безпеки продуктів харчування;

* сприяння збуту сільгосппродукції разом із збиранням, обробкою й поширенням ринкової інформації;

* удосконалення інфраструктури (будівництво шляхів, електромереж, меліоративних споруд), за винятком операційних витрат на її утримання;

* утримання стратегічних продовольчих запасів, внутрішня продовольча допомога;

* забезпечення гарантованого доходу сільгоспвиробникам, удосконалення землекористування тощо;

* підтримка доходів виробників, не повязана з видом і обсягом виробництва (наприклад, виплати просто на підставі статусу землевласника або виробника);

* сприяння структурній перебудові сільгоспвиробництва (наприклад, виплати за програмами переміщення виробництва з аграрного сектору в неаграрний);

* охорона довкілля;

* програми регіонального розвитку (наприклад, виплати за програмами регіональної допомоги у депресивних регіонах);

* до заходів “зеленої скриньки”належать також субсидії, обсяг яких становить менше 5% вартості продукції (незалежно від того, чи вони орієнтовані на конкретний продукт, чи на все сільгоспвиробництво).

Держава має право фінансувати заходи “зеленої скриньки”в будь-якому потрібному обсязі залежно від можливостей свого бюджету.

Заходи внутрішньої підтримки, які викривлюють вплив на торгівлю й виробництво, класифікуються як заходи “жовтої скриньки”:

* дотації на товарну продукцію;

* дотації на племінне тваринництво;

* дотації на елітне насінництво;

* дотації на комбікорми;

* компенсація частини витрат на міндобрива й засоби захисту рослин;

* компенсації частини витрат на енергоресурси;

* цінова підтримка: компенсація різниці між закупівельною й ринковою

ціною;

* надання ресурсів виробникові за цінами, нижчими за ринкові;

* закупівля у виробника товарів за цінами, що перевищують ринкові;

* пільгове кредитування сільгоспвиробників за рахунок бюджету, списання боргів;

* пільги на транспортування сільгосппродукції;

* витрати лізингового фонду та деякі інші.

Щодо заходів “жовтої скриньки”держава повинна взяти зобовязання скоротити бюджетне фінансування. Країна -- учасниця СОТ має право не скорочувати це фінансування, якщо зобовязується обмежити підтримку рівнем не більше 5% вартості валової продукції сільського господарства (для розвинених країн) і 10% -- для тих, що розвиваються.

Таблиця 3.1 Питома вага заходів «зеленої скриньки» згідно СОТ у структурі державної підтримки аграрного сектора економіки Ісландії та України

№ п/п

Показник

1992

2000

2007

відношення 2007р. до 1992 р. %

Люксембург:

1

Оцінка сукупної підтримки галузі (TSE) млн. дол. США

105415,14

109009,30

111845,44

106,10

2

Оцінка підтримки загальних послуг (GSSE), млн. дол. США

11523,72

8490,77

10826,82

93,95

3

Питома вага GSSE у структурі TSE,%

10,93

7,79

9,68

88,55

Україна:

1

Оцінка сукупної підтримки галузі (TSE) млн. дол. США

-1015118,72

577,04

9656,53

-0,95

2

Оцінка підтримки загальних послуг (GSSE), млн. дол. США

72736,11

408,08

3720,70

5,12

3

Питома вага GSSE у структурі TSE,%

-7,17

70,72

38,53

-537,74

Сукупна підтримка галузі в Люксембурзі з 1992 по 2007 рік збільшилась на 6,1% (на 6430,29 млн. дол. США), оцінка підтримки загальних послуг зменшилась на 6,05% (на 696,90 млн. дол.. США), Питома вага GSSE у структурі TSE зменшилась на 11,45 % за досліджуваний період.

Аналізуючи дані таблиці про Україну, можна сказати що в 1992 році кошти спрямовувалися не на підтримку галузі, а на стримання розвитку , пізніше ситуація змінилася і кошти виділялися на підтримку, але ця частина зараз складає лише 0,95% по підтримці галузі, і 5,12 % по підтримці загальних послуг. Питома вага GSSE у структурі TSE зросла більше ніж в 5 раз.

Таблиця 3.2 Структура заходів підтримки товаровиробника у Люксембурзі та Україні

№ п/п

показник

1992

2007

відношення 2007 до 1992 р., %

млн дол. сша

%

млн. дол. США

%

0

1

2

3

4

5

6

Люксембург

1

Оцінка підтримки виробника ( PSE)

88 313,61

100

98 696,57

100

111,76

2

в т. ч. - розмір цінової підтримки (MPS)

64 689,73

73,25

34 652,11

35,11

53,57

3

~розмір бюджетних платежів (ВОТ)

23 623,89

26,75

64 044,46

64,89

271,10

Україна

1

Оцінка підтримки виробника ( PSE)

-1 162 ,0

100

5, 9

100

-0,51

2

в т. ч. - розмір цінової підтримки (MPS)

-1 693, 9

145,78

-4, 1

69,47

0,24

3

~розмір бюджетних платежів (ВОТ)

531, 9

45,78

10,1

169,47

1,89

Розмір цінової підтримки у Люксембурзі за 1992-2007рр. зменшився на 47,43%, підтримка виробника зросла на 11,76%, а розмір бюджетних платежів зріс майже у 3 рази (на 171,10%). В Україні розмір підтримки виробника у 2007 по відношенню до 1992 складає - 0,51 % а,цінової підтримки лише на 0,24%. Бюджетні платежі також дуже скоротились на 98,11%.

Звідси можна робити висновок, що структура заходів, щодо підтримки товаровиробника в Люксембурзі, має тенденцію до зростання і розвивається на досить високому рівні, в той час як в Україні деякі показники мають ще відємне значення.