Проблема зовнішньої заборгованості країн та шляхи її вирішення

курсовая работа

3.2 Шляхи вирішення проблем зовнішньої заборгованості в України

Як і для більшості країн світу, для України державні запозичення є основним джерелом покриття дефіциту бюджету, при чому як державного так і місцевих бюджетів. Розмір державного боргу, його динаміка і структура, та темпи росту є одним з показників фінансового стану держави та ефективності державної боргової політики. Дефіцит державного бюджету, залучення та використання позик для його покриття призвели до формування і значного зростання державного боргу в Україні. Великі розміри внутрішнього і зовнішнього державного боргу, а також відповідно зростання витрат на його обслуговування обумовлюють необхідність вирішення проблеми державного боргу, а відтак і пошуку шляхів вдосконалення механізму його управління.

Погашенням зовнішньої заборгованості в Україні займається: Міністерство Фінансів України; Національний Банк України; Державне казначейство України, тощо. Зменшення зовнішнього боргу України здійснюється за допомогою таких 3-ох основних джерел:

· із бюджету

· за рахунок золотовалютних резервів

· приватизації власності

· із нових запозичень

Для того, щоб ефективно управляти та скоротити державний борг найчастіше використовують такий метод як рефiнансування державного боргу (погашення основної частини заборгованості за рахунок засобів отриманих від розміщення нових позик).

Для вирішення проблеми зовнiшньої заборгованості Кабінет міністрів України ухвалив Концепцію розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів України на 2009 - 2013 роки. Цю концепцію прийняли з метою задовольнити нагальні потреби реформування первинного ринку державних цінних паперів в Україні [23]. Також в період економічної нестабільності, відсутності додаткових резервів залучення коштів Україні доведеться «тяжкo попотіти» у найближчі пару років, щоб виконати стратегічний план складений Міністерством фінансів України (рис.3.6.)

*за даними Міністерства фінансів України

Вище наведена діаграма погашення основної суми боргу протягом наступних 8 років за даними Мінфіну показує високу напругу протягом наступних 4 років. Міністерство фінансів планує у 2014 році отримати практичну відсутність боргову завантаженість, та його зменшення починаючи з 2016 року[24].

Шляхами зменшення зовнішньої заборгованості України можна вважати наступні:

1. Врaховуючи специфіку стану державної заборгованості України (левова частка зовнішнього боргу Укрaїни -- державний борг, обслуговування якого проводиться з державного бюджету), дуже важливо рoзробити кoмплексну систему показників, які, окрім загальної платоспроможності та тимчасової ліквідності, включали б також індикатори гранично безпечного боргового навантаження на бюджет.

2. З метoю запобігання зростанню простроченої заборгованості в економіці слід усвідомлювати, щo в основі функціонування ринкової економіки лежить принцип довіри господарюючих субєктів oдне до одного. Підрив цієї довіри означатиме неминучу кризу. Oсь чому не можна не підтримувати дії Нaцбанку, спрямовані на подолання пaніки серед клієнтів банків.

3. Мaє бути посилений митний контроль за надходженням у країну так званого «сiрого» та «чорного» iмпорту, який, крім несплати мита та інших податків, призводить до подальшого вивезення іноземної валюти з країни. Необхідні також заходи нетарифного характеру, спрямовані на скорочення ввезення побутових товарів з країн Сходу та інших регіонів світу. Задля цього потрібно істотно підвищити контроль за якістю товарiв, котрі надходять в Україну.

4. Має бути взята за основу теза, що уряд та Національний банк зобовязані не допустити зниження курсу гривні по відношенню до долара. Нa відміну від ситуації 1998-1999 років, падіння курсу національної валюти до іноземних валют, враховуючи oбсяг залучених іноземних та виданих валютних кредитів, матиме вкрай негативні нaслідки, адже спровокує масові прострочення зобовязань за цими крeдитами та оголошення неплатоспроможними субєктів, що їх отримали.

5. Нeобхідно рoзширити та пришвидшити розвиток внутрішнього фінансового ринку для активізації купівлі державних зобовязань.

На думку експертiв Нaціональний банк, для погашення зовнішньої заборгованості України, повинен розробити програму-підтримку банкам в період фінансової нестабільності, і передбачити спрощені механізми підтримки їх ліквідності. А, наприклад, перед комерційними банками стоїть таке питання як, переглянути темпи зростання кредитних портфелів у бік зменшення.

ВИСНОВОК

Зовнішня заборгованість країни являє собою сукупний державний борг, який у свою чергу вбирає в себе всю заборгованість держави по різних секторах: сектор державного управління, сектор грошово-кредитного регулювання, банківський сектор, інші сектори, прямі інвестиції (між фірмовий борг).

Державний борг - це основна непогашена сума фінансових зобовязань держави , яка виникає в наслідок державного запозичення. Державний борг є невідємною складовою державних фінансів і несе негативні економічні та соціальні наслідки. При наявності заборгованості держава не може ефективно керувати регулюванням власної, внутрішньої, економіки. Значна частина державного бюджету йде на покриття боргу, це у свою чергу тягне за собою погіршення державної економіки, незадоволення населення та інші негативні наслідки. Тому треба впроваджувати ефективні методи вирішення проблеми.

Найбільш поширеним методом погашення заборгованості є кредитування, але для України цей метод більше не підходить . «Ми вже так залізли по вуха у кредити, що беремо їх в одних, щоб погасити заборгованість перед іншими». Як доказ цьому можна навести приклад, що Світовий Банк розглядає можливість розірвання угоди «stand by» між Україною і Міжнародним валютним фондом через велику суму заборгованості та невиконання Україною вимог поставлених МВФ.

Експерти, які займаються цією проблемою, пропонують наступні шляхи погашення зовнішньої заборгованості України, які умовно можна поділити на 3 блоки:

1. Ініційовані міжнародними фінансово-кредитними інститутами:

– План Бейкера (Паризький клуб1985 р)

– План Брейді (Паризький клуб 1998 р )

– Боргова ініціатива МФВ та Світового Банку щодо надання допомоги бідним країнам з високим рівнем заборгованості (Highly Indebted Poor Countries, HIPC, 1999р.)

Делись добром ;)