5. Програма НАТО “Безпека через науку”

У рамках напряму розвитку публічної дипломатії виділяється програма НАТО “Безпека через науку”, спрямована на розвиток безпеки, стабільності й солідарності, сприяння демократичним реформам і підтримку економічного розвитку в країнах-партнерах НАТО. Програма має допомагати молодому поколінню науковців, шляхом надання грантів для співпраці над пріоритетними дослідницькими питаннями. Також програма дофінансовує створення базової компютерної інфраструктури для наукових кіл у країнах-партнерах.

Гранти для співробітництва в пріоритетних сферах досліджень надаються у різних формах.

Наукові стипендії

Метою стипендійної підпрограми є навчання молодих дослідників для підготовки їх до довгострокової діяльності в майбутньому. Стипендії дають можливість ученим із держав-партнерів НАТО проводити дослідницьку роботу або продовжувати навчання в країні НАТО, а також ученим із країн НАТО проводити дослідження чи проходити додаткове навчання у державі-партнерові, або в іншій країні НАТО. Відповідальними за реалізацію цієї програми є відповідні національні установи в державах-членах НАТО, які мають своїх адміністраторів при Комітеті з науки, що здійснюють поточну діяльність. Стипендії, що надаються, підрозділяються на чотири групи:

- базові (для тих, хто отримав перший диплом у вищому учбовому закладі й хотів би продовжити науково0технічну або інженерну освіту з метою отримання наступного диплома або наукового диплома в країні НАТО);

- дослідницькі (для аплікантів, які мають науковий ступінь або еквівалентний диплом, або достатній дослідницький досвід для самостійного проведення науково-дослідної роботи в одній із країн НАТО або в державі-партнерові);

- вищі (присуджуються ученим вищої наукової кваліфікації для читання лекцій або проведення досліджень в установах однієї з країн НАТО або державі-партнерові);

- вищі іменні стипендії.

У різних країнах НАТО встановлюються різні критерії відбору кандидатів і величина стипендій, але всі заяви оцінюються за їх науковою цінністю незалежними комісіями.

Співпраця в області науки і техніки

Метою цієї підпрограми є встановлення співпраці в області науково-дослідних робіт і зміцнення особистих звязків між ученими країн НАТО та держав партнерів.

Підтримка надається у вигляді:

- стипендій для встановлення звязків;

- поїздок експертів із метою обміну досвідом;

- організації інститутів соціальних досліджень для сприяння розповсюдженню наукової інформації, передачі досвіду й розвитку професійних контактів між ученими;

- семінарів із перспективних досліджень.

Підтримка цих видів діяльності сконцентрована на таких наукових напрямах:

- фізико-технічна наука і техніка (PST);

- наука про життя і техніку (LST);

- наука і техніка навколишнього середовища і Землі (EST);

- цивільна наука і техніка, повязані з безпекою (SST).

Підтримка дослідницької інфраструктури

Програма дослідницької інфраструктури включає надання підтримки партнерам з боку членів НАТО у справі структуризації організації їхньої дослідницької діяльності. Це стосується головним чином географічно віддалених і якнайменше розвинених партнерів.

Ця програма має на меті підтримку держав-партнерів в організації їх дослідницької роботи та створенні необхідної базової інфраструктури за двома напрямами:

- створення мереж ЕОМ для розвитку електронного звязку між ученими в державах-партнерах і встановлення контактів із міжнародним співтовариством учених з метою розвитку електронного звязку між ученими країн-партнерів і міжнародним співтовариством. Для цього Комітет із науки направляє консультантів і здійснює політику дотацій для країн-партнерів, а також організовує Спеціальні семінари, присвячені розвитку мереж ЕОМ;

- науково-технічна політика й організація - підтримка професійної підготовки й освіти в області організації та адміністрації наукових програм і сприяння впровадженню наукових результатів у виробництво, передбачає стажування для державних працівників із держав-партнерів у національних установах, департаментах або міністерствах країн НАТО; стажування для аспірантів для навчання з подальшим отриманням ступеня в одному з учбових закладів країн НАТО; консультації фахівців із країн НАТО в перегляді організації науково-технічної політики і наданні допомоги в розробці пропозицій; курси підвищення кваліфікації для передачі досвіду фахівцям-практикам із науково-технічної політики держав-партнерів; форуми з питань наукової політики за участю представників державних установ країн-партнерів, що відповідають за питання науково-технічної політики, представники різних наукових організацій із країн НАТО, інших держав і міжнародних організацій.

Наука заради миру

Цей складник Наукової програми НАТО зявився ще на початку 1990-х років, коли почала оформлятися співпраця Північноатлантичного Альянсу і країн Центральної та Східної Європи. У сучасному вигляді ця програма НАТО займається дотаційним фінансуванням проектів у країнах-партнерах у тому випадку, якщо ці наукові проекти повязані з проблемами промисловості держав, де ринкова економіка перебуває у стадії становлення, а також із вирішенням насущних екологічних проблем. У рамках Комітету з науки працює Керівна група “Науки заради миру”, яка займається оцінкою заявок на гранти. Підтримка надається прикладним проектам у науці й техніці в державах-партнерах, які повязані промисловими або екологічними проблемами у тих випадках, коли такі проблеми припускають співпрацю між наукою і промисловістю й іншими кінцевими користувачами. Перевага надається тим проектам, які здійснюються в декількох країнах-партнерах одночасно. Фінансуються прикладні проекти НДДКР строком від трьох до пяти років, що мають характер співпраці й виконують спільно країнами НАТО та партнерами.

Подавати заявки за програмою НАТО “Наука для безпеки” можуть учені з країн НАТО, країн партнерів або країн Середземноморського діалогу. Робота повинна проводитись ученими з країни НАТО спільно з ученими з країни-партнера або країни Середземноморського діалогу, за темою, що відповідає зазначеним науковим напрямам.

Співпраця зі східноєвропейськими країнами раніше була виділена в окремий блок, а інші підпрограми орієнтувалися передусім на співпрацю між членами НАТО. Зараз ситуація докорінно змінилася. Підвищення інтересу НАТО до партнерів не випадкове. Пріоритетом для Альянсу є не внутрішні співпраця, а взаємодія з третіми державами, щ свідчить про масштабні зміни в політиці НАТО і про прагнення до глобалізації власної діяльності із залученням у свою орбіту максимального числа союзних держав та держав-партнерів.

Гранти для реінтеграції

Надаються з метою допомоги молодим науковцям, які працюють за кордоном у країнах-членах НАТО, після повернення ре інтегруватися до наукових кіл своїх країн.

Крім перерахованих підпрограм Наукові програми НАТО, у 1995 р. на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО була встановлена Програма партнерства Манфреда Уорнера. Програма створена на згадку про колишнього Генерального секретаря НАТО.

Іншими формами участі у Науковій програмі НАТО є участь у конференціях НАТО, публікації.

Програма НАТО “Безпека через науку” підтримує міжнародну співпрацю в рамках наступних пріоритетних наукових напрямів:

Боротьба з тероризмом, що передбачає:

- швидке виявлення хімічних, біологічних, радіоактивних речовин (CBRN) і зброї та швидка діагностика їх дій на населення;

- нові й прискорені методи виявлення (наприклад хімічні та біосенсорні, мультисенсорні технології, генні чіпи);

- знезараження CBRN речовин;

- знищення CBRN речовин і зброї (наприклад хімічні технології та вакцини);

- медичні контрзаходи;

- виявлення вибухових речовин;

- боротьба з екологічним тероризмом;

- боротьба з компютерним тероризмом.

Протистоянням іншим загрозам безпеки:

- екологічна безпека (наприклад, боротьба із запустінням, ерозією земель, забрудненням і т. д.);

- управління водними ресурсами;

- управління невідновними ресурсами;

- моделювання стійкого споживання;

- прогнозування і запобігання катастрофам;

- продовольча безпека;

- інформаційна безпека;

- динаміка розвитку людини і суспільства (нові проблеми повязані з глобальною безпекою, вплив терористичних акцій на економіку, дослідження ризиків, наукова політика).

Трансфер технологій, що представляють інтерес для країн-партнерів.

Підтримується співпраця між ученими з країн Ради Північноатлантичного партнерства і країн Середземноморського діалогу. Використовуються різні механізми підтримки або види діяльності, спрямовані на сприяння співпраці, створення мереж і нарощування потенціалу, які одночасно служать каталізаторами демократичних реформ та сприяють підтримці економічного розвитку країн-партнерів.

Цивільна програма НАТО забезпечила ряд дослідницьких і освітніх установ у країнах-партнерах мережевою інфраструктурою доступу до Інтернету. Створено мережі для поліпшення доступу науковців до Інтернету на сході Росії та в Україні, а також національні мережі у Молдові й колишній югославській Республіці Македонія.

Найбільшим проектом НАТО у цій сфері є проект “Віртуальний шовковий шлях”, який забезпечує супутниковим доступом до Інтернету академічні й наукові кола на Південному Кавказі та в Центральній Азії.

Мета цього проекту - полегшити доступ ученим і викладачам восьми країн Південного Кавказу й Центральної Азії до компютерних мереж та Інтернету. У цьому регіоні багато висококваліфікованих учених і дослідників, потенціал яких можна найефективніше реалізувати за допомогою контактів та звязком через Інтернет.

“Віртуальний шовковий шлях” забезпечить звязок між ученими та викладачами країн-учасниць через Інтернет за рахунок використання загального супутникового променя. Ця мережа була поширена й на Афганістан.

НАТО підтримує створення в кожній із країн-учасниць національних дослідницьких і освітніх мереж (НДОМ), завданням яких буде задоволення потреб наукових та учбових закладів в електронних мережах. НДОМ можуть узяти на себе завдання зі збору засобів на національному рівні.

За останні півтора десятиліття Наукова програма НАТО спрямована на підтримку учених Східної Європи і колишнього СРСР, бюджетні кошти яких було сильно урізані після розвалу Східного блоку. З 1994 р. одним зі шляхів досягнення цієї мети було створення місцевих мереж, які обєднують наукові й учбові заклади шляхом сприяння їм у створенні відповідної інфраструктури та організації семінарів. Після появи місцевих мереж й інфраструктури зявилась необхідність простого та надійного підєднування до Інтернету для полегшення досліджень та підтримки контактів з ученими всього світу. В Україні прикладом такого проекту є участь у створені УРАН - Української академії і дослідницької мережі.

Із 2004 р. ведеться співпраця через програму “Безпека через науку” і Комітет із проблем сучасного суспільства з ініціативою у сфері довкілля і безпеки (UNVSEC) за участю Екологічної програми ООН (UNEP), програми розвитку ООН (UNDP) та Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

НАТО також бере участь у спільній діяльності з Європейським науковим фондом (ESF) та Міжнародною асоціацією сприяння співпраці з науковцями з нових Незалежних Держав колишнього Радянського Союзу (NTAS).